Андрій Куликов: "Зараз відбуватиметься агресивне нарощування рейтингів "Інтера"
З нового року на загальнонаціональних каналах стало вдвічі менше політичних ток–шоу. Залишилися без об'єктивних обговорень у прямому ефірі "Республіки з Анною Безулик" глядачі "5–го каналу". Натомість кілька випусків нової "Справедливості" з, беззаперечно, однією з кращих ведучих вийшли на "Інтері", з екранів якого спочатку зникла "Велика політика з Євгенієм Кисельовим", а нещодавно там з'явився "Шустер Live" - проект, який два роки був на державному Першому національному.
"Свобода слова" з Андрієм Куликовим виходить на каналі ICTV з 2007 року. З ведучим телепроекту–старожила (з 2005 по 2007 рік ведучим був Савік Шустер) ми пробуємо розібратися, чи потрібні глядачам політичні ток–шоу взагалі, якщо вони не в змозі об'єктивно відображати процеси, які відбуваються у суспільстві.
- Пане Андрію, чи погоджуєтеся, що на нинішньому етапі маємо загальну кризу жанру "суспільно–політичне ток–шоу"?
- Щоб казати, погоджуюся чи ні, треба визначити, що таке "криза суспільно–політичних ток–шоу".
- Криза - це коли телепрограми вже не здатні об'єктивно відображати процеси, які відбуваються у суспільстві, показувати правильну картинку суспільно–політичного буття.
- Тоді не погоджуюсь. Бо те, що правильним може видаватися мені, для більшості аудиторії може видаватися неправильним. І навпаки. Через суспільно–політичні ток–шоу вдається поширити інформацію, яка цікавить значне коло людей. І тому треба пробувати організовувати ділове обговорення важливих питань. У результаті не завжди, але вдається зрушити окремі теми і проблеми. Я прихильник практики постійних копітких зусиль, які згодом, через рік, а може, й два, спричиняють помітні якісні зміни. Усвідомлюю, що "Свобода слова" не в змозі вирішити глобальні проблеми українського суспільства. Це не під силу всім суспільно–політичним ток–шоу разом узятим. Але ці телемайданчики для обговорення мають бути.
- Разом узятих ток–шоу залишилося разом із вашим лише два...
- ...на загальнонаціональних каналах. Ми майже ніколи не згадуємо про проекти, які показують регіональні телекомпанії. В областях багато якісного телепродукту виробляють навіть ті, хто має слабке технічне оснащення. За наповненням їх можна називати кращими, за європейськими стандартами.
- На центральних каналах до нового року виходили чотири суспільно–політичних ток–шоу, а тепер залишилося лише два. Чи стало вам працювати простіше? Наприклад, чи простіше стало запрошувати гостей?
- Зміни із запрошенням гостей в ефір почалися значно раніше. Точка відліку - прихід до влади Партії регіонів. Реагуючи на політику владної команди, опозиція також змінила правила спілкування з журналістами. Якщо раніше можна було напряму працювати з багатьма політиками з будь–якого табору, запрошувати їх і часто отримувати згоду прийти на ефір, то тепер запрошення гостей майже завжди узгоджуємо з прес–службами партій, уряду, адміністрації Президента. З одного боку, це обмежує нас. З іншого - я часто знаходжу і в негативі позитив. Ті люди, які приходять на ефіри тепер, майже завжди, можна вважати, висловлюють офіційну точку зору або тих, хто при владі, або тих, хто з ними змагається.
- На один з недавніх ефірів ви не узгодили із захисником Юлії Тимошенко, народним депутатом Сергієм Власенком прихід його колишньої дружини Наталії Окунської. Це викликало роздратування гостя. Була якась реакція з боку опозиція після програми?
- Ми не відчули ніякої реакції ні з боку опозиції, ні з боку влади. Але для мене це був момент, скажемо так, неприємний. Вважаю, з редакторського погляду, це було не до кінця продумане рішення, недоробка, за яку відповідаю насамперед я. Хоча можу аргументувати присутність Окунської у студії: того дня Власенко першим почав розмову про те, що його екс–дружину використовують для того, щоб організувати його переслідування. Втім, якби я не піддався спокусі зробити більше шоу, думаю, ефір би був трохи іншим.
- Майже крилатою стала фраза ведучого "Великої політики" Євгенія Кисельова: "Рояль усіх дражнить, а це означає, що він має залишитися". Дуже часто робить у першу чергу шоу Савік Шустер. Хто у нас законодавець моди перетворювати телепроекти на шоу: суспільство, яке хоче видовищ; власники каналів, у яких є бажання робити аполітичним телебачення?..
- Свої правила диктують умови, в яких існує українське телебачення. Втім, необов'язково сприймати слово "шоу" як "видовище": боксерські рукавички, концертний номер, білий чи чорний рояль, бійка. В англійській мові радіопрограма називається "радіошоу". Здавалося б, абсурд: радіо людина взагалі–то тільки слухає. Але це означає, що в уяві слухача почуті слова мають створити яскраву картинку. Шоу - це не стільки "видовище", як "показ" - з допомогою слів у першу чергу.
- Чи були для "Свободи слова" конкурентами інші суспільно–політичні ток–шоу, зараз - одне?
- Я не вважав конкурентами інші суспільно–політичні ток–шоу. Ми змагаємося. Кожна програма має свою цільову аудиторію. Свого часу, коли я прийшов працювати у "Свободу слова", я переживав через те, що від нас пішла частина глядачів. Бо комусь цікавий Савік Шустер. Частина аудиторії пішла, бо мовою проекту стала українська. (Так само, я думаю, не вмикали "Інтер" налаштовані тільки на російську мову глядачі, коли там з'явилася "Справедливість" з україномовною Анною Безулик).
Коли маємо в Україні велику кількість каналів - 12 чи 15 загальнонаціональних великих і трохи менших, які більш–менш постійно дивляться, - вважаю, і суспільно–політичних ток–шоу має бути більше. На 46 мільйонів населення було замало чотирьох великих ток–шоу, не кажучи вже про два, які лишилися. Інший аспект - на моє глибоке переконання, у нас дуже багато каналів, що заважає розвитку якісного телебачення. Бути їх повинно принаймні вдвічі менше. На мою думку, об'єднання так званих нішевих каналів було б комерційно вигідним для їхніх власників.
- Зараз Анна Безулик, Євгеній Кисельов і Савік Шустер, які донедавна всі були ведучими суспільно–політичних ток–шоу, працюють на "Інтері". Вас місяці три–чотири тому не сватали на цей канал?
- Не сватали. Нікуди не сватали. Хоча пару разів мені казали, не буду уточнювати хто, про те, що, коли, бува, втратиш роботу, приходь. Поки є умови, я працюю на ICTV.
- На який термін зараз підписано договір про співпрацю з каналом?
- Останнім часом підписуємо договір на рік.
- На вашу думку, на "Інтері" вийде ток–шоу з Анною Безулик?
- Мені б дуже хотілося, щоб вийшло. Але боюся, що моє передбачення справдиться - і проект Анни глядач "Інтера" більше не побачить.
- Концентрація ведучих ток–шоу на "Інтері", на ваш погляд, це випадковість чи спосіб обмежити майданчики, де могли б говорити хоча б частково об'єктивно про нинішню реальність?
- Я не відкидаю припущення, яке ви зробили. Воно виглядає логічним, якщо проаналізувати все те, що відбувається в Україні останні 2–3 роки. З іншого боку, ймовірним є і бажання "Інтера", нових керівників і власників каналу позбутися конкурентів. Якщо на "Інтері" працевлаштовані Безулик, Кисельов і Шустер, це означає, що вони не з'являться на інших каналах. Я завжди казав: із чотирьох ток–шоу, які донедавна були в ефірі, "Свобода слова" - найкраща; а з чотирьох ведучих найкраща - Аня Безулик. На мою думку, "Республіка", яку вона робила на "5–му каналі", камерність проекту, - це був формат, в який органічно вписувалася Анна Безулик. Неймовірно велика студія з ускладненими декораціями, акцент на хронометражі у "Справедливості" на "Інтері", мені здається, були для того, щоб "потопити" ведучу, навіть якби там не змінилися власники. Хоча, можливо, мені так тільки здається. У будь–якому випадку зараз, думаю, відбуватиметься агресивне нарощування рейтингів "Інтера", робитимуть це з використанням усіх можливих методів, можливо, навіть за рахунок малих каналів групи. Найімовірніше, на головному каналі сконцентрують усі телепроекти, які є кращими чи вважаються такими. "Інтер" планує відновити якщо не авторитет, то вплив, який мав раніше, на загальний телевізійний процес в Україні.
- Ви ніколи не вітали присутність у вітчизняному інформаційно–політичному мовленні легіонерів. Чи не перебільшується роль Савіка Шустера, Євгенія Кисельова у формуванні українського ТБ?
- Роль власне цих ведучих, мабуть, перебільшується. Але програми, які вони робили і роблять чи в яких виступають як провідники, дійсно впливають на свідомість мільйонів глядачів. Я вже неодноразово казав, що найпростіше у програмі замінити ведучого, бо не один ведучий робить проект. За Кисельовим і Шустером стоїть або їх підтримує (і ставить на телевізійний п'єдестал) велика машина. За моїми оцінками, Шустер у кадрі працює краще за Кисельова.
- З одного боку, медіа в Україні нібито залишаються четвертою владою. Але насправді, якщо проаналізувати ситуацію з продажем "Інтера" і, зокрема, закриттям після кількох ефірів проекту "Справедливість", можна казати, що для власників медіа–активи - це інструмент для вирішення своїх власних інтересів.
- Не думаю, що роль медіа інформувати зміниться. Якщо умовно вимірювати рівень свободи в Україні: свободи нам бракує. Зокрема й тому, що ринок і галузь нездорові. Не може бути нездорове вільним. А тільки вільне може бути сильним. Але навіть якщо неповністю, але надходить із телевізора до суспільства інформація - функція частково зберігається. Взагалі, я проти визначення "четверта влада", особливо у нинішніх українських умовах. Якщо більшість людей, за результатами соціологічних опитувань, не довіряє жодній владі, то навіщо медіа так називатися?!
- Чим досвідченішим стає журналіст, тим активніше спрацьовує внутрішній цензор. Як часто вам його доводиться переборювати?
- Треба розрізняти самоцензуру і редакційне судження. Наприклад, від мене часто вимагають, щоб я оприлюднив свої політичні погляди. Але моє редакційне судження таке: поки я є ведучим політичного ток–шоу, я не можу казати, за більшовиків я чи за меншовиків, щоб не провокувати недовіру у певної частини гостей студії і глядачів.
- Ви були одним із журналістів, яких пустили до Віктора Януковича у "Межигір'я" у 2011 році, але у нещодавньому "Діалозі з країною" ICTV представляла Олена Фроляк. Це звичайна ротація, чи вас почали вважати "неблагонадійним" після не надто зручного для Президента питання і виступу про потребу присутності "всіх кольорів на телебаченні і в країні" на врученні "Телетріумфу"?
- До речі, про кольори на "Телетріумфі". Багато хто трактував непотрапляння моїх слів у телеверсію церемонії нагородження як прояв цензури. Можливо, так і є. Але я схильний вважати, що це було непрофесійне редакторське рішення. Бо не було у моїх словах чогось уже такого, що варто було цензурувати. Навпаки, професійний редактор вхопився би за нестандартну цікаву промову.
Стосовно "Діалогу..." - це звичайна ротація. Я хотів би робити інтерв'ю з Президентом у прямому ефірі сам на сам.
Відповісти