Саме новини сьогодні стають фронтом боротьби влади та ЗМІ. Саме стрічки інформаційних агентств є місцем розміщення замовної інформації, саме новинних програм стосуються тіньові розпорядження влади про "правильний ракурс" тої чи іншої події.

Про специфіку новинної журналістики - розмова з випусковим редактором новиннної служби телеканалу ТВі Романом Недзельським.

- Романе, якщо говорити про складові суспільного впливу та успіху телеканалу, то яка частка тут новин?

- Я як редактор новин вважаю, що новини дуже впливають на образ каналу. Новини є його брендом, відповідно через новини зараз і сприймають канал. Звичайно, наші колеги на ТВі роблять дуже гарний продукт, у нас є своя школа розслідувань. І програма розслідувань "Знак оклику" дуже відома. Але поряд із нею можна поставити і новини, тому що вони мають свого постійного глядача, і, незважаючи на те, що влада намагалася зробити все, щоб нас не бачили, нас дивляться. І ми це відчуваємо по відгуках як від простих українців, які надсилають нам на пошту листи, так і від чиновників, які інколи наступного дня цитують наші репортажі.

Лише новини дають людині можливість скласти адекватну картину того, що відбувається в країні, що робить влада, та відповідно потім приймати рішення на виборах. Ми, колектив новин, переконані в тому, що виконуємо місію по розбудові демократії в Україні.

- Яка найгостріша проблема новинної журналістики?

- Найгостріша проблема зараз - це, на жаль, цензурування новин і намагання власників втрутитися в тематику, якісь теми гіперболізувати, якісь замовчувати. Тобто маніпулювання новинами на користь інтересів власників і влади.

Тут ТВі є приємним винятком. Не буду однозначно стверджувати, що ми - єдині, але я знаю від колег, що такі проблеми є на багатьох центральних каналах.

- Що важливіше для телеканалу: репутація чи рейтинг?

- Це речі взаємопов'язані. Це як говорити, що було першим: курка чи яйце. Від того, що канал заробляє відповідну репутацію, до нього приходять глядачі, яким подобається його стиль. Якщо відійти від свого стилю, то глядач іде.

- Є багато великих каналів, у яких є покриття, рейтинг, але в яких дуже погано з репутацією.

- У нас не конкурентне середовище. Його створюють штучно видачею чи відбором ліцензій на мовлення і цим намагаються витіснити ТВі. Якби був однаковий доступ до ринку, ця ситуація швидко змінилася б, і тоді діяв би принцип змагання.

Якщо приблизний рейтинг "Інтера" дорівнює 38-40% від усіх увімкнених телевізорів, то їхні новини - це фактично "міністерство правди", і відповідно контролюючи їх, можна контролювати суспільство. "Інтер" має специфічну аудиторію, і з ним зараз не конкурує жоден канал. Тому що це російськомовна аудиторія, вона дуже велика і традиційно звикла до цієї кнопки. Це кнопка, з якої свого часу почалось ОРТ ("Общественное российское телевидение" зараз має назву "Первый канал РФ". - Ред.), що є акціонером "Інтера", вони обмінюються форматами.

- Але ви свого часу пішли зі служби новин цього великого телеканалу. Чому?

- Мені не сподобалася позиція редактора, я вважав, що вона спотворює мій матеріал, що мною намагаються маніпулювати. Можливо, емоційно, але я вирішив попрощатися з цим каналом. Там було добре, особливо для того, щоб набратися досвіду, але пішов я робити щось нове. Багато моїх колег говорять про те, що зараз найбільш вільно можна почувати себе в Інтернеті. І деякі з них починають проекти, які дуже бурхливо, мені здається, розвиваються. Хоча, знову ж таки, влада і олігархічні групи намагаються контролювати уже й цю сферу.

- Хто ваш глядач?

- Наші новини дивиться аудиторія, що думає. Аудиторія, яка дуже добре розбирається в новинах. Наші новини - не ті, які глядач бачить вперше. Якщо події, що відбулися в країні, не є закритими темами, то наші новини - це, як правило, другий перегляд. У нашого глядача вимоги до журналістики трохи завищені, не достатньо просто розповісти новину, потрібно показати якісь цікавинки, якісь додаткові обставини, розповісти "бекграунди", які йому з певних причин не покажуть на інших каналах. І, відповідно, велику ставку ми робимо на наші ексклюзивні розслідування, пов'язані з темним минулим і сьогоденням чиновників, їхнім веденням бізнесу, наближенням до якихось комерційних структур, з корупційними схемами - будівництво нових "палаців", закупівля дорогих автомобілів (попри заборону), тобто це те, що з тисячі причин може не вийти на інших телеканалах. Таке у нас дуже активно виходить, і цим ми приваблюємо глядача, ми не приховуємо правди.

І ще: погляд з іронією - це була випрацьована концепція ще до мене. ТВі був не настільки заполітизованим, але вже тоді ми намагалися "розривати" тему з іронією.

- Враховуючи складний український контекст, журналістика може бути суб'єктивною чи емоційною? Все ж таки стандарти Британії не дуже відповідають нашому авторитарному часу та ментальності.

- Ми намагаємось очистити новини від суб'єктивізму. Це головне завдання, за яким ми маємо стежити. Тому що всі ми люди. Я зараз говорю про те, що ми залишаємо свої політичні погляди, але ті, що прочитають текст, будуть говорити: "Та ну, зрозуміло, ви опозиційний канал, ви симпатизуєте опозиції, ми про це знаємо". Насправді ситуація з новинами - довга історія, тому що є позиція влади щодо каналу, і нам просто відмовляють у коментарях. Я особисто іноді телефоную в прес-служби або різним чиновникам, або в інші партії і переконую, що ми зацікавлені в коментарі, що не налаштовані його спотворювати, а будемо подавати разом з коментарями їхніх опонентів, я ніколи не обіцяю, що коментар буде лише один. Це інколи спрацьовує, а інколи ні, бо бувають невблаганні в прес-службах. Їм комфортніше співпрацювати з каналами, які не критикують, а лише розповідають без зайвих додаткових запитань.

- Що категорично заборонено журналісту ТВі?

- Не лише журналісту ТВі, але й усім категорично заборонено брехати, перекручувати факти, маніпулювати. Є якісь етичні норми, як потрібно спілкуватися під час інтерв'ю. Такий перелік є в кожного журналіста, він не завжди виписаний, але в голові у кожного, хто приходить у професію. Так само, як перелік норм у лікаря, у інших професіях, особливо коли працюють у сфері людина-людина. Ну і відповідно є стандарти загальноприйняті, за якими працюють і наші новини: це дотримання балансу, висвітлення усіх точок зору, не маніпулювати інформацією, не перекручувати, перевіряти джерела.

- Чому зараз модно не дивитися телебачення?

- Справді, модно говорити "я не дивлюсь телебачення". Коли люди дивляться на комп'ютері якісь ролики або сюжети, їм здається, що вони не дивляться телебачення. Але вони насправді його дивляться. Колись телебачення лякали, що от прийде Інтернет і вас приб'є. Ну, телебачення вже вросло в Інтернет. Глядач може не дивитися якесь шоу по телебаченню, не сидіти годинами, коли воно йде. А потім у соціальних мережах запостить ролик з нього. Це підлаштування телебачення під інтернет-аудиторію. Щойно інтернет-аудиторія досягне у нас якоїсь критичної межі - телебачення буде приділяти їй ще більше уваги, і тоді зміняться форми подачі. Але новинам у цьому сенсі мало що загрожує, адже люди, які кажуть, що вони знають всі новини Інтернету - це переважно офісний планктон, які сидять за комп'ютером і використовують його, як показує дослідження, на 20% з робочою метою, а на 80% - із власною, тоді вони мають час сидіти на якихось сайтах. Але переважна більшість українського суспільства зараз працює в такій сфері, що не має комп'ютера і доступу до Інтернету, а якщо є доступ до Інтернету, то графік перегляду не настільки вільний.

І відповідно коли вони ввечері приходять додому, то так само, як дружина готує вечерю, ми їм готуємо вечерю з новин. І я не бачу на телебаченні катастрофічного зменшення глядачів. Можливо, глобальні тенденції є. Але, я повторюю, пройде процес підлаштування під інтернет-аудиторію, і все. Це ми бачимо за кордоном: є інтернет-канали, є можливість замовляти ті чи інші програми з різних каналів і будувати свій графік, записувати їх, переглядати в Інтернеті. Наш канал теж приділяє велику увагу своєму сайту і намагається йти в ногу з часом і просувати його. Ми, як я вже казав, знаємо, що значна частина нашої аудиторії - це користувачі Інтерету, які і дивляться нас он-лайн, і ми намагаємося тісно співпрацювати з редакцією сайта. Сайт не живе, як щось окреме. Ми постійно обмінюємося інформацією, постійно ділимося з ними відео. Використовуємо сайт з можливістю промотувати той чи інший сюжет, який вийде у нас в новинах. Потім після новин поставити його на сайт, щоб люди, які не бачили нас в ефірі, все передивилися.