Протриматися в ефірі, нехай і різних каналів, півтора десятка років - це для українського телебачення один iз рекордів. Саме стільки минуло днями, відколи глядачі побачили перший випуск "Караоке на Майдані". Ми говоримо з ведучим і автором проекту Ігорем Кондратюком.

- Ігоре, охарактеризуйте лаконічно, чим для вас особисто є проект "Караоке на Майдані"?

- Лаконічно? Цей проект став моєю "візитною карткою" у телевізійному бізнесі (посміхається). Це мій авторський проект як ведучого та автора (співатором ідеї, як відомо, є Андрій Козлов). Я досi отримую задоволення від зйомки програми. Тобто - від пісенної гри з простими людьми.

- Проектів із 15-річною історією на вітчизняному ТБ дуже мало. (Згадується лише "Надвечір'я" Тамари Щербатюк, якому 25 років). Чому "Караоке на Майдані" вдалося протриматися, вижити?

- Тому що телепрограма завжди вироблялась так, як лише зараз починають виробляти їх "просунуті" телевізійники! Вона - взірець "щирого телебачення". Тобто телебачення, яке показує правдиву історію про справжніх людей.

Порівнювати тривалість життя "Караоке..." можна лише з ігровими або розважальними програмами. Таких довготривалих на українському телебаченні немає. І, нагадаю, за всі ці роки програма, навіть переходячи з каналу на канал, не переривалася ні на тиждень! Було лише одне несподіване для мене непорозуміння - дві поспіль неділі на "Інтері" випустили один і той же випуск програми. Ця помилка "коштувала" каналу втрати "Караоке на майдані" (посміхається).

Я можу навести ще кілька цікавих фактів про "Караоке на Майдані". На зйомки однієї програми приходило до 15 тисяч чоловік! Вам відомо ще хоча б одне - і не лише українське - телевізійне шоу з такою кількiстю глядачів - потенційних учасників програми?! Я єдиний ведучий, який вів однакову програму в Україні та Росії двома мовами (у Москві вона називалась "Игрушки для улицы" та "Караоке на Арбате"). На сьогодні вже створено 788 оригінальних програм. Навесні, 6 квітня цього року, плануємо показати 800-ту програму!!! Зйомки відбулися у 68 населених пунктах світу (за кордоном - у французькому місті Реюньйон й іспанських - Мар та Барселона). Ще у 32 населених пунктах України було шоу без зйомки. "Караоке..." отримувало "Телетріумф" у різні роки у різних номінаціях: "Краща музична" та "Краща ігрова". Окрім України та Росії, наш формат придбав для виробництва Казахстан, ведемо переговори з Грузією.

- На каналі СТБ ви стали суддею спочатку в "Україна має талант", а трохи згодом - і в "Х-факторі". На вашу думку, одне обличчя у двох талант-шоу (так само Влад Яма - в "Україна має талант" і "Танцюють усі!") - це один зi способів залучення каналом більшої глядацької аудиторії чи ознака того, що вітчизняному телебаченню не вистачає професіоналів?

- Щодо моєї участі як члена журі у "Х-факторі" та "Україна має талант" - питайте у каналу. Проте я, вибачте за нескромність, прослухав у "Караоке на майдані" таку кількість людей, що деякі інші члени журі вокальних шоу в нашій країні порівняно зі мною - початківці.

Щодо професіоналів, звичайно, їх не вистачає! Їх завжди не вистачає. Чим більше професіоналів - тим більша конкуренція, чим більша конкуренція - тим якісніші телепрограми. Особливо катастрофічно не вистачає професіоналів у царині креативу: найпопулярніші формати на нашому ТБ - запозичені. Окрім моїх "Караоке на майдані" та "Шансу".

- За кілька сезонів обох проектів, суддею в яких ви є, хто з учасників, чим і чому запам'ятався найбільше?

- Тих, хто вразив своїм талантом, було багато, і я не хотів би виокремити когось із них. Найближчими для мене стали ті учасники "Х-фактора", які були у моїх категоріях. Особливо ж ті, кого я виводив до суперфіналу: Марія Рак, Олег Кензов, Аїда Ніколайчук, Євген Літвінкович та тріо "Тріода"

- Для вас Оксана Марченко, Влад Яма, Слава Фролова, Сергій Сосєдов, інші з команди творців талант-шоу - це колеги-співробітники, хороші знайомі, друзі? Із ким зустрічаєтесь тільки на зйомках, із ким спілкуєтесь поза роботою?

- Це, в першу чергу, колеги. Чию роботу я ціную та поважаю. З ними я познайомився (окрім Оксани Марченко, Ями та Йолки) на проектах. В основному, ми зустрічаємося і спілкуємося на роботі. Хоча зрідка - і за її межами. Але, подумайте, ми з членами журі "Х-фактора", наприклад, бачимося протягом року майже місяць! Я з батьками бачуся менше упродовж 365 днів!

- Експерти уже кілька років говорять про зменшення глядацького інтересу до талант-шоу. Ви погоджуєтеся з такою тезою?

- Ми на каналі СТБ намагаємось тримати марку талант-шоу. І не випадково вони саме на СТБ мають вищі рейтинги, ніж на каналах-конкурентах. Якщо ж узяти як приклад для ілюстрації вашої думки "Караоке на Майдані", то, безумовно, процес явний. Але! Бажаю всім програмам - нинішнім і прийдешнім - мати такі показники через 15 років від дати виходу першої програми! Навіть на 15-му році свого існування з мінімальним анонсуванням та промоціями "Караоке на Майдані" має частку майже 20% по аудиторії 18+ за вибіркою "Вся Україна"! Рекордні ж свої показники програма мала у перший рік існування: частку до 60% та рейтинг у районі 10%! (Зараз такий рейтинг мають один-два рази на рік тільки декілька шоу та дуже резонансні спортивні події, скажімо, бій Кличка).

- У вас особисто є бажання вийти за рамки розважального телебачення? (Минулого року була інформація, що ви станете ведучим соціального ток-шоу).

- Бажання є. Але немає, як казав Остап Бендер, "плідної дебютної ідеї" (посміхається). Час покаже, чи стану я ведучим ще якогось шоу. Але мені категорично не подобається вести якісь короткотривалі проекти. Як це роблять майже всі мої колеги по цеху на каналах України. Я люблю "багатосерійні телевізійні серіали", якщо так можна сказати. Бо є вихідцем iз програми "Що? Де? Коли?", яка йде вже 38 років! А щодо спроби вести соціальну програму, то вона, така спроба, була у 2012 році. Але це виявилось категорично не моїм.

- Свого часу ви працювали на ТБ у Москві, робили проект на російському телеканалі. Не ностальгуєте за тими часами, за відмінним від українського телебаченням?

- Ні! Я сповна реалізувався на Батьківщині, в Києві, щоб сумувати за Москвою. Як на мене, єдиний ринок, за яким потрібно сумувати всім телеведучим світу, - ринок США.

- Де зараз "Кришталева сова", яку завоювали 2008 року в "Що? Де? Коли?". Чи слідкуєте за іграми українського клубу?

- "Сова" вдома, у шафі. Серед інших теленагород. За українським "Що? Де? Коли?" не слідкую, бо не маю часу. Але бажаю їм успіхів, бо знаю виробників цієї програми. І не можу не радіти непоганим показникам однієї з небагатьох програм, де люди демонструють свій інтелект. Бо без інтелекту ми перетворимось на отару овець.