Кабмін знову хоче зобов'язати телерадіоорганізації (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) забезпечувати субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм. Про це йдеться у проекті постанови уряду "Деякі питання забезпечення субтитрування та перекладу на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм", яку оприлюднив для громадського обговорення Держкомтелерадіо.

Кабмін пропонує відповідно до статті 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затвердити "Порядок субтитрування або перекладу на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм". Згідно з проектом постанови Держкомтелерадіо має затвердити умови субтитрування або перекладу на жестову мову. Ця постанова повинна набрати чинності через три місяці з дня опублікування.

Оприлюднений Порядок субтитрування або перекладу на жестову мову визначає організаційні та правові засади забезпечення доступу осіб з вадами слуху до суспільно необхідної інформації шляхом субтитрування або перекладу на жестову мову телевізійних новин, офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, програм. У документі йдеться про те, що забезпечувати субтитрування або переклад на жестову мову повинні всі телерадіоорганізації (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування). Тобто і державні, і комунальні, і комерційні.

"У разі відсутності перекладу на жестову мову з технічних причин, слід використовувати субтитрування. У разі технічних несправностей при здійсненні послуг перекладу жестовою мовою слід повідомляти про це за допомогою титрів", - йдеться у документі. Крім того ТРО повинні обов'язково надавати інформацію про адаптацію інформаційних і тематичних телепрограм.

Також телерадіоорганізації згідно з Порядком повинні здійснювати моніторинг ефективності надаваних ними послуг з перекладу на жестову мову. До моніторингу можуть залучатися науковці, особи з вадами слуху, представники об'єднань громадян, основним видом діяльності яких є підтримка та захист прав та інтересів осіб з вадами слуху. ТРО мають обов'язково розглядати зауваження та пропозиції осіб з вадами слуху щодо змісту й технічної якості адаптації інформаційних і тематичних телепрограм.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Юрій Стець у коментарі "Телекритиці" зазначив, що це вже не перша спроба Кабміну врегулювати інформаційний простір, який стосується людей з вадами слуху. "Але кожного разу ці спроби все більш недолугі. Голова Держкомтелерадіо, який знаходиться на посаді держслужбовця, має розуміти, що піклуватися про таких людей в першу чергу має держава. Чиновники не розуміють різниці між комерційними і державними та комунальними телерадіокомпаніями. Бо це те саме, що зобов'язати в обов'язковому порядку людей, які виробляють шафи, робити їх, приміром з драбинами. Постановами Кабміну, або законами такі речі не можна робити, бо це втручання в комерційну діяльність юридичної компанії, якою є будь-який телеканал. В будь-якій європейській країні телепродукт для людей з вадами слуху створює в першу чергу держава. Крім того деякий телепродукт недоцільно перекладати на жестову мову, бо він втрачатиме свою цінність. Наприклад, якщо під час трансляції футбольного чи хокейного матчів у кадрі на 1/3 картинки буде сидіти перекладач, то глядачі нічого не побачать і програма втратить свій сенс", - сказав Юрій Стець.

Нагадаємо, 7 червня Верховна Рада відхилила закон про внесення змін до статей 43 та 49 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" з пропозиціями президента. Комітет з питань свободи слова та інформації також не підтримав запропоновані президентом зміни до закону України № 8214, прийнятого 12 січня 2012 року.

17 лютого президент ветував закон "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (організація сурдоперекладу в державних телеорганізаціях)", повернувши його до Верховної Ради зі своїми пропозиціями. Глава держави запропонував усім телерадіоорганізаціям (незалежно від форми власності та підпорядкування) обов'язково здійснювати субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

22 березня Верховна Рада відправила цей закон на доопрацювання до профільного Комітету.

Віктор Янукович повторно ветував цей закон, оскільки вважає, що він визначає занадто обмежений (порівняно з нормою ст. 23 закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" перелік телепродукту, який має бути адаптований для сприяння інвалідам по слуху, та встановлює зовсім незначну кількість телерадіоорганізацій, на яких покладається обов'язок здійснювати таку адаптацію (32 з 1300 телекомпаній). Закон "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вступив в силу 22 грудня 2011 року. Згідно з ним, ТРО (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) мають забезпечувати субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, програм у порядку та на умовах, визначених урядом.