Головна Новини Супутникового телебачення Телекомпаній Інші новини Блоги Досьє Українські телекомпанії Світові телекомпанії Телеведучі Супутникові оператори Аналітика Україна Світ Інтерв'ю Спорт на ТБ Кіно Мультимедіа Фото Відео Супутникове ТБ Ключі до супутникових каналів Biss Cryptoworks Nagra Seca Viaccess Videoguard Таблиця частот Amos 4°W Astra 4.8° Е Hot-Bird 13°E Eutelsat W4 36°E Hellas Sat 39°E Экспресс АМ22 53°E ABS 1 75°E Ямал 201 90°E ТелеBIZ ТелеLIVE Backstage Live Телеляпи Інше Контакти

Святослав Гринчук

всі матеріали автора

Коли трава була зеленою, а дерева високими... Частина 1

Розмір тексту:   4 березня 2013 р., 18:35

Коли я був зовсім малим - знав лише дві абревіатури: СРСР і ПВА. Останнім можна було клеїти. Ну а перший склеїти було вже неможливо. В той час для мене було абсолютною загадкою, що таке ТТД, чи ККД. А ще – ФІФА і УЄФА. Я не мав жодного уявлення, кому дають «Золотий м’яч» і коли фіксують «офсайд». Футбольні герої були чимось на зразок кіноперсонажів. І, приміром, брати Лаудрупи здавались не менш крутими за Алекса і Чеда  Вагнерів. Крупні плани трансляцій плюс емоційні розповіді коментаторів. Здається, саме за цією формулою з’являлися кумири. І навіть з часом, з розумінням термінів та абревіатур – ця формула змінювалась не суттєво.  Для знайомства у межах цього блогу – пропоную абсолютно суб’єктивний хіт-парад улюбленців мого дитинства. Усе це прізвища із 90-х. Тому для фону можна сміливо врубати «Коко Джамбо»!

11. Пітер Шилтон


Чемпіонат світу 1990 - це перший великий турнір, який я дивився по телевізору.  Чесно кажучи, мало що тоді розумів. І майже нічого чітко не запам’ятав. Досі перед очима танці Роже Мілла. Бо це не зовсім те, що очікуєш побачити, коли дивишся футбол.  Ну а найбільше із тих італійських вечорів засів у пам'ять образ жовтого воротарського светра, який метався у рамці воріт, як білявка на розпродажу. Тоді я вирішив, що бути воротарем – це нереально круто. Поліцейський і каратист безапеляційно капітулювали. Мрією дитинства надовго стало бути голкіпером.  Ну, може не зовсім надовго. Тижні на три.

10. Давід Жинола

 

Француз Давід Жинола був Девідом Бекгемом мого дитинства. Він був принцом французького футболу. Футболістом із ідеальним ударом, хорошим пасом і баченням поля. А ще – фантастичною мушкетерською харизмою. Я не особливо бідкався через поразку французів від болгар у відборі на чемпіонат світу 1994. Але те, що чекало на Жинола після матчу – це звичайно, був копняк в коліно. Відома, насправді, історія. Якщо коротко: саме неточний пас Давіда на останніх секундах перетворився на контратаку слов’ян і на гол, який коштував Франції Мундіалю.

Жинола закИдали брудом. Не буквально, звичайно. Першим жменю багнюки у півзахисника запустив  тодішній тренер Жерар Ульє, а потім цю «благородну» справу підхопили вболівальники. Давід згадував, що тоді навіть його сину не давали спокійного життя у школі. Як наслідок Жинола поїхав у Англію. Де виблискував у «Ньюкаслі» і «Тоттенгемі». Увесь цей час  я мріяв, що Давіда знову запросять у збірну і він усім покаже французькіну мать. Але цього так і не трапилось. Історія з Жинола згадалась у 1998-му. Девід Бекгем отримав червону у грі проти Аргентини, його збірна у підсумку вилетіла з чемпіонату світу, а Бекса тривалий час освистували на усіх англійських стадіонах. Хоча за Бекгема було не так прикро. Більше турбує те, що досі, забиваючи  у пошуку youtube - Ginola - першим отримуєш  не чудові голи француза, а матч Франція – Болгарія.

9. Отто Конрад

 

Навряд чи історії Отто Конрада вистачило б на роман. Хіба на невелике оповідання.  Голкіперу австрійського клубу «Казино» (теперішній ФК «Червоний бик») на міланському «Сан-Сіро» запустили в голову пляшкою з водою. Отто трохи полежав, потім повернувся в гру, пропустив гол, ще трохи полежав, і врешті-решт був замінений.  Після історій з Діда і Шуніним таке звичайно не здивувало б. Але то був трохи інший час. Тоді, в 1994-му я вперше побачив, що на футбольному полі на гравців чатує значно більше небезпек, аніж здається на перший погляд.

У наступному матчі «Казино» грало проти майбутнього переможця Ліги Чемпіонів – «Аякса». І Конрад відстояв на нуль. При тому кілька разів тягнув м’ячі як справжній супергерой. Власне, щось супергеройське у цьому і справді було. У різноманітних коміксах персонажів, зазвичай, спочатку кусає павук, чи опромінює радіацією, а вже потім вони рятують світ.  Конрада вдарило по голові пляшкою.  Але у підсумку це виглядало не менш героїчно. І коли  через місяць у якійсь програмі сказали, що у матчі чемпіонату Австрії воротар забив гол-красень – сумнів не залишилось. Це був Оттомен!

8. Іван Гецко

 

Наприкінці 80-х у нього були модняцькі на той час вуса і довге волосся. Можна знайти фото, де Гецко ще у футболці із літерами СССР. А згодом – саме Гецко заб’є перший гол в історії збірної України.


І що ще приємніше -  попри пропозиції, не піде стопами багатьох українських футболістів. Які через ті, чи інші обставини - стали виступати за збірну Росії. У Львові таке цінують. А ще більше цінують не дуже довгий, але абсолютно бомбовий період Гецка у «Карпатах». Як грав Блохін – я не застав, Шева – безперечно найкращий, але саме Іван Гецко у 90-х став і до сьогодні залишається для мене best ever серед українців. Ну а пару Гецко – Паляниця сміливо можна розмістити у Парижі, у палаті мір і ваг, як еталон ідеального дуету форвардів. Коли у спонсорів «Карпат» в 1999-му стали закінчуватись гроші – більшість зірок легко і невимушено переїхала до «Кривбасу». Як зрештою, перед тим,  за ідентичної ситуації - перебралась у Львів з «Дніпра». А ось Гецко ще ненадовго залишився. І навіть двічі забив у Кубку УЄФА. Зокрема, на останніх секундах у Львові, коли усі «настоящі болільники» вже пішли зі стадіону. Героїчні пригоди кремезного нападника – це настільки приємний спогад, що навіть гірка таблетка вильоту від «Гельсінборга» стає трохи солодшою. Тим паче у шведів титульним спонсором тоді був «Nestle»...

На цьому ставлю невелику крапку. Крапку з комою. Ось вона - ; Решта топ-одинадцятки з’явиться тут незабаром. Тим часом цікаво було б почути і ваші варіанти "школярських" хіт-парадів.  Це не «Золотий м’яч». І герої тут можуть бути абсолютно несподіваними.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
За матеріалами: Телепростір
Можливості: Написати редактору Версія для друку PDF версія Відправити другу

Коментарі вимкнені

Додати коментарів (5)

 
  • Людина зі Сходу
    10 березня 2013 р.
    Відповісти
    Давид Жинола! :) Эх, не думал, что такое скажу, но : "Во были времена!". Осталось только пыль с плеча стряхнуть! Классная статья, Святослав! Да, для "Карпат" Гецко и Паляница, как - хлеб и соль, в то время. Помню тогда ещё Тамерлан Гусейнов феерил. Но у нас "донецких" все молились на Мотю (Олег Матвеев). Давай ещё!!! " Пут ми ап, пут ми даун, пут май пипл андеграунд!!!"
  • Наливайко
    5 березня 2013 р.
    Відповісти
    Подобається. Жваво і змістовно.
  • roro
    4 березня 2013 р.
    Відповісти
    хм. отого тіпа в якого бутилкою пожбурили я навіть не знав.
    мої герої - ван бастен, юран, ромаріо, леоненко, сольскьяєр і стоічков. заканало з двома останніми сфоткатися)))
  • Володимир Віжняк
    4 березня 2013 р.
    Відповісти
    класний блог. з задоволенням прочитав і повернувся в 90-ті. матч болгарів проти французів добре пам'ятаю. але якби тоді не забив Костадінов, то ми би не побачили на Мундіалі шикарну болгарську збірну Стоїчкова, Балакова, Іванова, Лечкова і інших крутих хлопців
  • Володимир Мула
    4 березня 2013 р.
    Відповісти
    Класна стаття! Так тримати, друже!