Поки найлінивіший в світі блогер ніяк не може розродитись закінченням своєї ретро-епопеї – пропонує вам дещо інше. Днями один статечний, але не надто тиражований ЗМІ психанув і вирішив взяти у мене інтерв’ю про подорож у Лондон на фінал Ліги чемпіонів. Пропоную його до вашої уваги.

Для тебе це перший фінал Ліги чемпіонів?

Два роки тому вже пощастило відвідати фінал. Також на "Вемблі" у Лондоні. "Барселона" виграла у "Ман Юнайтед". Щоправда, тоді одна з команд представляла Англію і відповідно - ситуація була трохи іншою: купа вболівальників прибули з Манчестера, та й серед місцевих - чимало підтримували "Юнайтед". Цього разу у фіналі були "Борусія" та "Баварія". І англійці за усім спостерігали з трохи відстороненим інтересом. Великий футбол приїхав до них на двох німецьких іномарках.

Що найбільше вразило в організації матчу?

Заходи безпеки. По-перше, за кілька днів до гри у Лондоні стався жахливий теракт, в якому загинув англійський військовий. По-друге, в місцевих фанів не надто хороші стосунки з німецькими. А відповідно - хоч англійських клубів у фіналі і не було - нам'яти боки гостям хтось міг та й спробувати.  І по-третє: між дотмундськими та мюнхенськими ультрас теж є суттєва конфронтація. Поліції, здається, було значно більше, аніж в 2011-му. Хоча у підсумку все пройшло мирно. Здається, що 90 відсотків часу англійські констеблі присвятили тому, що позували для фотографій гостей Лондона.

Під час перебування в Англії тобі вдалось зробити сюжет про автора гімну Ліги чемпіонів. Розкажи про цю зустріч?

За тиждень до фіналу нам вдалось зв'язатися з Тоні Бріттеном, але він сказав, що на кілька днів їде з Лондона. На щастя, не далеко - у графство Норфолк (дві години потягом від столиці). Там ми і зустрілись. Тоні виявився людиною доволі скромною і з чудовим почуттям гумору. Зізнався, він і сам ніколи не очікував, що напише такий хітовий "гімн". До речі, Тоні Бріттен - аж ніяк не є  завзятим шанувальником футболу. Вболіває хіба за скромний "Норвіч", який про Лігу чемпіонів і не мріє.

За яку з команд ти особисто вболівав під час фіналу?

Обрати було дуже важко. Скажімо так: я б порадів за перемогу кожної з цих команд. Але у разі поразки "Баварії", її було б шкода більше, аніж дортмундців. Все таки третій фінал за останні чотири роки. Колись у Мюнхені кепкували із леверкузенського "Баєра", називаючи той "Never-кузеном", адже команда ніколи не могла нічого виграти, усюди була другою. Минулий сезон баварців, думаю, провчив. А у цьому вони можуть сміливо святкувати. Їх команда – і справді, найкраща у Європі.

На якому матчі мрієш попрацювати у майбутньому?

Раніше мріяв побувати на фіналі за участі свого улюбленого закордонного клубу - "Челсі", або збірної Італії. Однак торік я відвідав Суперкубок, де "Челсі" поступився "Атлетико" 1:4, а ще вирішальний матч Євро, в якому "скуадра адзура"  була бита іспанцями 0:4... Здається, мені краще триматись подалі від фіналів, в яких я за когось вболіваю. Хоча, звичайно, попрацювати на фіналі Ліги чемпіонів за участі української команди - це було б незабутньо...

Наостанок вітаю усіх колег (і не лише тих, які брали це інтерв’ю :)) -  із Днем журналіста. Натхнення вам, розуму. І будьте чемні!