Цього року в національний прокат вийде більше 10 українських фільмів. Нове українське кіно - дуже різне: є серед цих прем'єр і музичні комедії, і справжній хоррор, і актуальні соціальні драми.

Vogue.ua вибрав п'ять картин, чий вихід варто чекати з особливим інтересом.

 Непрофесійна акторка Олександра Петько зіграла у фільмі головну роль

Режисер Володимир Тихий

В інтерв'ю режисер підкреслює, що незважаючи на всі паралелі з українською реальністю, все ж "Зелена кофта" - художній вимисел, і не варто сприймати цю історію буквально, як репортаж про те, що діється на вулицях. Хоча для справедливості варто сказати, що документалізм якраз і є однією з найсильніших сторін цього фільму. Сюжет заснований на реальних фактах: під час зйомок історії про зниклу дитину режисер консультувався з київським слідчим, який 20 років займався "дитячим" питанням.

Головні ролі в картині зіграли підлітки, у яких немає досвіду роботи в кіно. Знімати професійних і тим більше відомих акторів Володимир Тихий не любить - каже, занадто багато штампів. Знімали картину цілком і повністю в спальних районах на околицях Києва і це перше українське кіно, в якому так чесно і неприкрашено показана українська столиця.

 

Головну роль трубача-вундеркінда зіграв юний київський актор Льоня Шевченко, задіяні в цій комедії і музиканти - наприклад, відома в Україні 13-річна мультиінструменталістка Поліна Тарасенко. Та й взагалі, склад фільму - суцільно зоряний: Нонна Гришаєва, Володимир Горянський, Олексій Горбунов.

 

 

По-друге, музика: автор композицій, що звучать у фільмі - учасник знаменитої групи Gogol Bordellо, скрипаль Сергій Рябцев, музикант з Нижнього Новгорода, який 20 років тому емігрував до Америки. Завдяки музиці, написаній Рябцевим, картина звучить дуже завзято.

А ось ще одна цікава деталь: костюми для "Трубача" придумала українська дизайнерка Христина Бобкова. Більше 300 дітей задіяно в картині, і всіх їх довелося одягати відважній Христині.

 

У бесіді з Vogue.ua вона розповіла: "Завдання у мене було непросте. З одного боку, наші герої-підлітки мали бути дуже модними і яскравими - вони ж не просто діти, а творчі діти, музиканти.

З іншого боку, не можна було йти занадто вже далеко від нашої української дійсності - а дійсність така, що не всі школярі у нас такі вже модні. У процесі роботи режисер періодично говорив мені: "Христино, так українські діти в школу не ходять!", на що я йому відповідала, що в тому вигляді, в якому більшість дітей ходять до школи, наші герої в кіно не з'являться.

Вікторія Спесивцева

Самотню дівчину Сашу, коханку багатого бізнесмена, зіграла Вікторія Спесивцева, для якої цей проект - своєрідне повернення на батьківщину. Спесивцева - зірка українського театру рубежу 90-х - 2000-х. Красива тонка дівчина з величезними сумними очима грала головні ролі - Кармен, Настасію Пилипівну, Офелію - у театрі Франка, і була музою і дружиною режисера Андрія Жолдака, великого оригінала і провокатора.

Потім у житті української зірки все змінилося - вона переїхала в Берлін, кинула театр і змінила акторську професію на медичну, хоча любити акторство не перестала. І ось через роки повернулася на батьківщину для зйомок у кіно (до слова, це лише третій фільм прекрасної театральної актриси Спесивцевої - після російської "Атлантиди" та української картини "Мамай"). Фільм "Люби мене" вже встиг побувати на 8 світових фестивалях, успішно йде в прокаті в Німеччині та Туреччині, а зараз чекає виходу на українські екрани. Режисер каже, що це одночасно і романтична комедія, і реалістична драма.

 

Дія картини відбувається в 70-х в радянських Карпатах, біля озера Синевір, відпочити на яке приїхала група студентів. У найкращих традиціях голлівудського хоррора посеред ночі, коли підлітки сидять біля багаття, починають відбувається містичні події...

Явна перевага фільму - красива картинка: її дійсно знімали на озері Синевир, і карпатська природа завдяки якісному пост-продакшену виглядає на екрані дуже ефектно. На Московському міжнародному фестивалі в 2013 році "Синевір" отримав Гран-прі як найкращий 3D повнометражний фільм, оцінили роботу операторів Сергія Сирітського та Матвія Шульгіна і художника Данила Тараніна і на Одеському кінофестивалі, де фільм показали в 2013 році.

"Поводир" - у прокаті восени

Людина-оркестр Олесь Санін - режисер, актор, музикант і скульптор - зняв один з найбільш незвичайних українських фільмів останніх років. Картина Саніна важлива, в першу чергу, тому, що розкриває маловідомі сторінки української історії.

В основі сюжету - історія про те, як у 1934 році в лісі розстріляли 200 українських кобзарів-лірників. Показана вона очима американського підприємця і його 10-річного сина, які приїжджають в Україну, щоб купити трактор, а в підсумку стають свідками репресій в Україні.

Працював над картиною, мабуть, зоряний український оператор - Сергій Михальчук - багаторічний творчий партнер Валерія Тодоровського ("Коханець", "Мій зведений брат Франкенштейн"), оператор, який зняв найгучніші українські картини останніх років - "Параджанов" і "Мамай".

Цього разу Михальчук перевершив навіть самого себе, знявши дуже поетичне і чуттєве кіно, з незвичайною колірною палітрою і по-справжньому театральною композицією кадру. Епізодичну роль - театральної актриси Ольги Левицької - в картині виконала співачка Джамала.

 

Знімати історичне кіно - справа непроста, але в Олеся Саніна, який працює в кобзарському цеху, грає на бандурі і власноруч створює українські музичні інструменти, це вийшло - "Поводир" буквально просочений українською ментальністю.

Нагадаємо, картина Михайла Іллєнка ТойХтоПройшовКрізьВогонь стала першим українським фільмом, що зібрав у прокаті більше мільйона гривень. Крім того, картина потрапила в лонг-ліст номінантів на премію Американської кіноакадемії Оскар-2012 в номінації Найкращий фільм іноземною мовою, але в шорт-ліст так і не увійшла. Оскар в цій категорії дістався іранському фільму Розлучення Надера і Сімін.