Кореспондент "Подробиць", автор документальних фільмів телеканалу Інтер

Коротка біографія

Народився в місті Харкові 12 жовтня 1968 року. У 1985 році поступив на акторський факультет харківського Інституту мистецтв, який закінчив у 1991 році. Два роки з цих шести років присвятив Радянській Армії, про що не шкодує, оскільки вважає, що кожний нормальний чоловік повинен провести якийсь час у чоловічому колективі.

Уперше зіткнувся з телебаченням у 1989 році, коли був прийнятий на роботу в цех спецосвітлення харківського обласного телецентру. Потім була довга перерва, але прихована схильність дала про себе знати. У грудні 1992 року був запрошений до команди новин Харківської регіональної компанії "Оріон", де і проробив репортером рівно півроку.

З травня 1993 року в співавторстві з Анатолієм Гавриляко створив програму "Буря в стакане", яка здобула собі славу найбільш іронічної серед публіцистичних програм, та найбільш публіцистичної серед іронічних. У трохи трансформованому вигляді "Буря в стакане" проіснувала на каналі "Оріон", а потім УТ-3 до середини 1996 року, але згодом за рішенням керівництва каналу була благополучно прикрита.

Перший досвід роботи в прямому ефірі - скандальний проект "Чудное мгновенье"(1995рік), результат співробітництва із "Студією +7". Автори проекту вирішили експериментальним шляхом - у прямому ефірі - перевірити правоту Зиґмунда Фрейда та цілих півроку свого життя присвятили пошукам ідеальної жінки в певному місті. У 1995 році закінчив курси підвищення кваліфікації журналістів FOJO, університет міста Кальмар, Швеція.

З 1995 по 1997 рік Андрій Цаплієнко працював як режисер в телекомпанії "Приват TV" і брав участь у створенні програми "Витражи". Мав успіх у всіляких експериментах телевізійного монтажу. З 1997 року - автор і ведучий програми "Люди" (ТІА "Вікна", Київ), що виходивла на каналі ІCTV. Програма являла собою журнал телевізійних нарисів про незвичайних людей, які здійснюють вплив на сучасне суспільство. Дотепер Андрій Цаплієнко вважає її найбільшим творчим досягненням. У 1998 році запрошений до створення програми "Утречко"(ІАС, телеканал "Інтер"), вести яку йому довелося в тандемі з Русланою Писанкою.

З 1999 по 2005 рік працював над  проектом "N-кілометр". Андрій Цаплиєнко впевнений, що добру телевізійну програму можна створити "підключаючи серце" до того ритму, у якому живуть та борються за існування люди, які населяють Україну. Головна ідея "N-кілометру", за словами Андрія, "нещадна любов до Батьківщини".

У 2002 році країна побачила  новий проект "На лінії вогню". Автор та ведучий - Андрій Цаплієнко. Глядач звик до жорстокості, до війни, за звичними кадрами насилля та жорстокості часто можна не побачити причини війн, таємні важелі та непередбачувані наслідки. Журналісти документального серіалу "На лінії вогні" вирушають в одну з гарячих точок планети, аби привезти звідти правдиву розповідь про подій у регіоні. За плечима групи - Афганістан, лінія контролю між Пакистаном та Індією, Македонія, Косова, Західний берег річки Йордан, Ліван, Сьєрра Ліоні, Кот д'Івуар, Колумбія, Бурунді, Конго, Ірак... Для того, щоб донести правду про події в одній з гарячих точок, журналістам доводиться демонструвати в однаковій мірі точку зору обох сторін конфлікту. І тому група спочатку працює з однієї, а потім і з іншої з ворогуючих сторін. І дуже часто Андрій Цаплієнко і Вадим Ревун опиняються на лінії вогню у прямому та  в переносному значенні - тому що на війні цінують агітаторів, а не об'єктивних журналістів. Звідси і назва серіалу. "На лінії вогню" - програма про війну для тих, хто хоче миру.

Весною 2005 року з'явився новий проект Андрія Цаплієнка "Спец.Кор". Програма створюється на очах у глядачів "Інтера". Вони бачать, як надходить інформація, як монтується матеріал, а потім подається до ефіру. У ній представлені найрізноманітніші, а головне - основні точки зору на конкретні актуальні події, що визначають тему передачі.  Головна задача проекту "Спец.Кор" - дати максимально об'єктивну інформацію, а глядач  нехай вже сам ставить всі крапки над "і" у представленій ситуації та робить висновок.

Восени 2005 року Андрій Цаплієнко підняв прапор телеканалу "Інтер" на двох гірських вершинах - на найвищій українській - Говерлі, та найвищій точці Західної Європи - горі Монблан. Фільм "Говерла-Монблан" - це не просто розповідь про те, як проходила експедиція. Це фільм про перемогу над собою, про витримку, про ситуації, де виявляється характер, фільм про сильних людей. У вересні 2006 року - нова вершина - сходження на гору Кіліманджаро. Небезпечна та важка експедиція на найвищу точку Африки, а також подорож; дикою саванною, знайшли своє відображення у документальному проекті "Сніги Кіліманджаро". Мета сходження - показати культуру людей, що мешкають у підніжжя гори, їх історію, звичаї, традиції, таємниці, ритуали,  зазвичай приховані  від сторонніх очей.

Андрій одружений, виховує дочку та двох синів.  Вільно володіє англійською, польською мовами. У 2006 році закінчив факультет журналістики Київського Міжнародного університету.

Нагороди:

• Орден "За мужність" III cтупеня (за серію репортажів з Афганістану з жовтня по грудень 2001 р.)
• Публіцистична картина  "Беслан. Удар по Росії" була представлена на 45-ому  Міжнародному телевізійному фестивалі в Монте-Карло (2005 р.)
• "Телетріумф" (за підсумками 2006 р.) в номінації "Репортер" (за серію репортажів для програми "Подробиці")
• "Телетріумф" (за підсумками 2003 р.) в номінації "Журналіст, репортер" (за проект "На лінії вогню")
• "Телетріумф" (за підсумками 2002 р.) в номінації "Журналіст, репортер" (за проект "На лінії вогню")
• "Телетріумф" (за підсумками 2001р.) в номінації "Журналіст, репортер" (за публіцистичну програму "N-кілометр).
• Програма "Люди", номінант фестивалю телепрограм "Золота ера" у номінації "Публіцистичні програми", 1997 рік, Київ.
• Програма "Люди", лауреат 1-го Міжнародного фестивалю журналістики, 1997 рік, Ялта.
• Програма "Буря в стакане", другий диплом на 1-ому Всеукраїнському фестивалі журналістики, 1995 рік, Ясиня.

Публікації:

• Роман "Экватор. Черный цвет&Белый цвет"
• Глава "War and peace?"   у книзі "Macedonia: The Conflict and The Media", жовтень,  2003 р. , Скоп'є, Македонія
• "Leben іn der heіssen Zone", журнал "Ost іn West", 14 червня 1999 року, Мюнхен.
• "Gelіebte Holle", журнал "Ost іn West", 18 жовтня 1999 року, Мюнхен.