Фіналіст "Україна має талант 5" Максим Чечнєв: "На проекті до мене прийшло справжнє натхнення"
1 червня в ефірі телеканалу СТБ завершився п'ятий сезон шоу "Україна має талант", під час якого визначився переможець проекту.
Як уже повідомляв "ТелеПростір", за перемогу у шоу боролися Максим Чечнєв, який підкорив усіх карколомними трюками з кубиком Рубика, а також колектив "Лісапетний батальйон", який за підсумком голосування телеглядачів і став тріумфатором шоу.
У своєму флеш-інтерв'ю фіналіст п’ятого сезону "Україна має талант" Максим Чечнєв розповів про враження від проекту та поділився секретами майстерності складання кубика Рубика.
- Максиме, що надихнуло тебе взяти участь у подібному шоу?
- Все почалося з того, що мій друг дуже хотів, щоб я взяв участь у російському шоу "Минута славы". Він трагічно помер, тому в пам'ять про нашу дружбу я вирішив спробувати. У мене вийшло досить непогано, але враження від російського проекту залишились не найкращі.
Потім я подивитися на подібні шоу, які відбуваються в інших державах. Хотів знайти щось таке, де б мені сподобалось більше, де б справді хотілось залишитися. Приїхав на кастинг "Україна має талант". І не пошкодував! Хоча спочатку думав, що покажу свій номер і все. Але коли після першого виступу глядачі і журі проекту аплодували стоячи, до мене прийшло справжнє натхнення. Хотілося зробити щось краще, щось яскравіше…
- На проекті "Україна має талант" ти збирав чудові портрети. Раніше займався цим професійно?
- Досвід складання портретів у мене є, хоча й невеликий. На Чемпіонаті Європи зі спідкубінгу, що проходив у минулому році, я брав участь у складі української команди. Ми збирали портрет Шевченка із 300 кубиків.
Тоді я майже нічого не знав про мозаїк-білдінг. І тим більше подумати не міг, що це додаткова неофіційна 18 дисципліна у рамках Чемпіонату зі спідкубінгу.
Ось так все і почалося…
- А як тобі вдалося зробити подвійні портрети?
- Скажу чесно, мені допомагало багато людей. Мучилися декілька днів і ночей. Зробили спочатку один. Потім потрібно було працювати над іншим. Найважче було зробити так, щоб вони не розламувалися. Я навіть не очікував такої підтримки! Це приємно здивувало.
- У фіналі ти використовував кубики із 11 гранями, це була твоя ідея?
- Це цікава історія, тому що насправді такі кубики складати набагато важче, ніж звичайні, і дістати їх також непросто. Тому спочатку не планував взагалі їх використовувати у своєму номері. Однак на півфіналі Оксана Марченко сказала, що бачила у гримерці кубик із 11 гранями і запитала, чи буду я його використовувати для свого виступу. Я сказав, що буду, не міг же я підвести свої шанувальників. Ось так і вийшло з фінальним номером.
- Ти з усіма учасниками проекту подружився?
- Звісно є люди, з якими не встиг здружитися.
Але є й такі, за якими буду дуже сумувати після проекту. Це Олег Переверзєв, Діма Масюченко. Дуже позитивні і цікаві люди…
- Багатьох людей навчив збирати кубик Рубика?
- За період участі у проекті до мене підходило багато бажаючих. Я намагався нікому не відмовити.
Сьогодні давав майстер-клас Поліні Кондратюк, на минулому ефірі – Даші Марченко.
- Як думаєш, кожного можна навчити збирати кубик Рубика?
- Був один "кадр" у мене: дівчина років 26, напевно. Просила навчити мене збирати. Я їй показав детальку, в якій було три наклейки і запитав: "Скільки тут наклейок?" Вона каже: "Дев'ять". Я кажу: "Ну де ж тут дев'ять?" А вона відповідає: "Так там же ще всередині" (сміється).
Думаю, навчитися може кожен, головне, щоб було бажання і терпіння.
- А які ще кумедні ситуації були пов'язані з кубиком?
- Їду в трамваї. Сидить поруч п'яний чолов'яга, а я збираю кубик наосліп. Він на мене дивиться і каже: "Чого ти наосліп збираєш, з відкритими очима слабо?"