Христина Стебельська: "Я 30 років на телебаченні, тому в небесах не літаю"

На порозі Євро-2012 за розробку та виконання нових ідей, концепцій та проектів активно взялося національне телебачення України. Перший національний готує іміджевий телевізійний проект про кожну з областей України. Координатор проекту – головний редактор телеканалу Христина Стебельська вже зібрала величезну кількість інформації.
У розмові з головним координатором проекту ми визначилися з найважливішими акцентами нового проекту.
– Христино Любомирівно, з чого розпочалася робота над новим міжпрограмним проектом Першого?
– Головна редакція Національної телекомпанії України доклала чимало зусиль, щоб отримати бодай коротку інформацію з областей. На Інтернет не покладалися, бо статистика, нові назви – справа серйозна, і достовірними даними володіють тільки на місцях.
Мої літредактори переглянули диски, журнали й стали такими собі експертами з питань історії українських міст і сіл. Це нелегко – володіти матеріалом, але треба. Це інтелектуальний ребус. Наша ціль – розкрити привабливість регіонів. Може я ідеалістка, але завжди мріяла знайти таку інформацію, яка не забувається, яку пам'ятають довго.
– Однак найскладніше, звісно, попереду. Чим унікальний Ваш підхід до створення роликів? У чому полягає концепція проекту?
– Це буде ілюстрована презентабельна розповідь про кожну область. Історичні особливості. Виняткові міста та проекти. Пам'ятки особливої уваги. Постаті славетних. Факти і тільки факти. Де буде можливо – словом, паузою відтворимо атмосферу, яку жителі заклали у свої акценти. Але строго, без поезії. Якщо буде доречно, я використаю міні-діалог, який пов'яже відео різних часів.
– Міні-діалог? Доволі незвично для відео такого формату. Розкажіть детальніше про озвучування роликів. Як планується це робити?
– Очевидно, будуть два голоси, жіночий і чоловічий. Мови – українська та англійська. Відео буде доступне усім на національному рівні, англомовний варіант розширить його межі далі. До речі, у роликах мало людей, але має бути відчуття віри у свою працю, тобто, все побачене – створене руками наших людей.
– До речі, чи буде у створенні медіа-візиток кожної області України приділено увагу особистості українця – нашій ментальності та людським якостям?
– Цілком імовірно, що я запишу короткі думки вихідців з кожної області. Ідеальний ключ до подачі матеріалу – живий образ земляка. Дуже хотіла б знайти ключові фрази, вислови, лого, сентенцію кожної області. Це виявилося нелегко. Тому читачів Вашого сайту запрошую надсилати їх на адресу: вул. Мельникова 42, м. Київ, Національна телекомпанія України, головному редактору Христині Стебельській.
– А звідки ви берете матеріал, окрім спілкування з окремими людьми – представниками свого краю?
– Найперше, ми користуємося архівом Першого національного. Окремі кадри нам надають обласні телекомпанії чи PR-служби держадміністрацій, місцевих рад. Допоможуть і фотокаталоги. Фоном у багатьох роликах буде розмаїта природа або архітектурні ансамблі. І це вдало, якщо врахувати інтерес мандрівників до заповідних зон України. Якби були можливості, то дослідження натури для такого показу варто було б проводити на місці. Але я розумію, як шкода тих красот, що не ввійшли в три хвилини ефіру. Не можна охопити всеосяжне.
– Хотілося би почути декілька слів про режисуру проекту.
– Ролики будуть динамічні, але графічний образ не переважатиме смислову ідею. Звуковий лейтмотив я ще шукаю в голові чи у звуках весни...
– Так, весна в розпалі, її дух просто-таки не може не давати наснаги до втілення творчих ідей. Чи не боїтеся Ви труднощів?
– Я 30 років на телебаченні, тому в небесах не літаю. Отже, втілювати оперативні проекти треба реально.
Я довго обдумую початок роботи, самій має бути цікаво. Некомфортно, коли інформація, позбавлена відкриття, широкого погляду на рідне. Є ще хвороба службовців, які хочуть підкреслити тільки те, що пов'язано з каденцією роботи чинного глави держадміністрації або мера. Такі "делікатні" натяки я зупиняю на самому початку роботи. Бо історію краю творили покоління і плеяди земляків, він цікавий традиціями і новизною, та буде завжди дорогим, незалежно від імен і посад.
Чому віддати більше уваги – підказує інформація.
А деякі колеги на місцях повністю губилися після прохання коротко підказати особливо цікаве про свою область. Штамповані фрази, застаріла інформація. Дехто дуже романтично уявляє історію та сьогодення краю і жодного розуміння пріоритетів на завтра. Не буду називати міст, де окремих держслужбовців нічого не гріє, навіть унікальність рідного міста... Читаючи їх "відписку", я думала про асиміляцію. Бо те, що написано, підтверджувало – України тут нема взагалі. Це не Україна, а совдепія.
Але переважна частина посилань викликала захоплення. Три сторінки, факти яких вражали!
Край, який вміють представити, завжди цікавий.
Перший Національний створює не туристичні ролики. Проте якщо після перегляду хтось скаже: – Я хочу туди поїхати! – ми завдання виконали.
Розмову вела Олена Андріяш