Олександр Педан на телебачення прямував з КВК, через "Камеді Клаб", тому, зрозуміло, що його стезя - розважальна. Чи може з’явитися він у чистої води гумористичному телепроекті? Якою може бути нова зустріч у кадрі з раніше неподільними у "Підйомі" Фреймут і Притулою? Що робитиме Новий канал без гендиректора Ірини Лисенко? Про все це ми говорили з Олександром до 10–ї ранку у ще зачиненому "відкритому" кафе біля офісу каналу.

- Олександре, майже рік, як ви з Ольгою Фреймут та Сергієм Притулою залишили "Підйом". Ви все ще переймаєтесь долею вранішнього проекту? Погоджуєтеся з експертами, які кажуть, що канал так і не знайшов достойної заміни вашій трійці?

- Я не можу не перейматися. Ми три роки жили "Підйомом". Тому не можу відхреститися: все це було у минулому. Мені цікаво, куди піде "Підйом". Бо ми були його часткою. І навіть, сподіваюся, ввійшли в історію проекту.

Мені подобаються нинішні ведучі: Юлія Довган, В’ячеслав Соломка та Олександр Скічко. Своїм оптимізмом вони пробуджують глядачів і піднімають їм настрій перед роботою чи навчанням. А затятим критикам можу порадити глянути на рейтинги: вони у нинішніх "підйомівців" дуже–дуже непогані й поступово зростають. Це свідчить про те, що "Підйом" дивляться. А це найголовніше для телебачення.

- Оскільки досить несподівано для всіх на Новому каналі змінилося керівництво, чи не відмінили раніше заплановані зйомки "Кабріоліта", де планувалася спільна участь вас, Олі Фреймут та Сергія Притули? І що надихнуло на появу ідеї цього подорожнього проекту: задум знову об’єднати успішну трійцю ведучих; успіх "Країни чудес" братів Сафонових, які показували фокуси, подорожуючи Україною?

- Плани не змінилися. "Кабріоліто" ми придумували як літню програму з настроєм відпустки. А що люди роблять, відпочиваючи? Дуже часто - подорожують. Ми, ведучі проекту, спробуємо передати настрій відпускників - людей, над чиїми головами не тяжіє робота. Ми поїдемо відпочивати по Україні. Будемо шукати цікаві місця, що, сподіваюся, сподобаються і глядачам, які зберуться у відпустку якщо не сьогодні, то завтра чи післязавтра. До речі, ми радимося з глядачами, просимо, щоб вони нам в інтернеті писали, куди можна заїхати, що можна подивитися. Якщо нас запросять на колоритне весілля, ми з великим задоволенням приїдемо і привітаємо молодих.

Я, Оля і Сергій рік не працювали пліч–о–пліч у щоденному режимі. На проектах зустрічалися не так часто, як хотілося б. Тому нам є про що поговорити. Із Сергієм уже почали обмінюватися думками. Бо разом iз ним і творчою групою уже не перший день сидимо над сценарієм. Ніхто не приховує, що у "Кабріоліті" на першому місці будуть наші з Олею і Сергієм приятельські стосунки. Кожен буде висловлювати свою точку зору на місце нашого перебування, шукати пригоди і наповнювати подорож своїм гумором. Сподіваюся, за цим буде цікаво спостерігати.

- Які ваші улюблені місця в Україні? Чи будуть вони у телепрограмі?

- Я люблю і знаю різну Україну. У різних її куточках у мене багато друзів. Думаю, у нашому проекті обов’язково будуть замки Закарпаття. Сподіваюся, буде екстрим: не тільки морський, а й прісноводний дайвінг; рафтінг у горах. (Взагалі, гори - це моє). На Східній Україні спробуємо спуститися десь у шахту. Звісно, буде Крим. Про родзинки півострова нещодавно "новоканальцям" розповідав міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв.

- Практично до всіх найвідоміших ведучих глядачі ставляться традиційно–парадоксально - спочатку кажуть: "Та набридли вже Педан-Фреймут-Єфросиніна", а зникають обличчя каналу з ефіру - знижуються рейтинги. Як ви ставитесь до проявів таких форм глядацької психології?

- Без нової крові життя не існує. Треба постійно оновлювати обличчя телеканалів. Й оновлювати свої образи тим, хто працює у кадрі не перший день. Ведучі, до яких звикли, постійно мають "стріляти" по–новому. І балансувати між оцінками глядачів і критиків.

Ми на Новому каналі намагаємося щоразу подати себе глядачам так, щоб відразу виникало здивування: а це хто? Наприклад, у проекті "Пакуй валізи" я - даішник, Леді Гага, Алла Борисівна Пугачова... Мене навіть рідні бабусі не впізнають.

Подобатися глядачеві - важко й складно. Це мистецтво - з одного боку, бути постійно цікавим, різним, з іншого - не набридати. Зізнаюся, наша трійця довго сумнівалася, чи виходити в літньо­му проекті "Кабріоліто", чи витримати паузу до осені, щоб глядач устиг скучити за нами. Переважило те, що на відпочинку, який зніматимуть, ми все ж інші, ніж тоді, коли працюємо у студії. Це те саме, що ти бачиш шефа не на робочому місці в офісі, а на пляжі. Неначе та сама людина, але вона тебе не дратує.

- Ви у найближчому майбутньому не бачите себе поза Новим каналом?

- Унікальністю Нового каналу завж­ди були люди, редактори, продюсери, його обличчя - ведучі. Сьогодні мені тут так само комфортно, як удома. Як буде далі - побачимо. Бо загадувати у нашій країні навіть на завтра не хочеться.

- На Новому з 15 травня новий керівник - Володимир Локотко. Для колективу було несподіванкою те, що з посади гендиректора йде Ірина Лисенко, яка з 2005 року очолювала Новий?

- Пані Ірина уже розповіла, що ідея залишити посаду виникла у неї десь рік тому. Як шеф вона озвучувати її вголос співробітникам не могла - щоб не посіяти хаос. Тому ця інформація для колективу була дійсно несподіваною. Мудра тактика утаємниченості спрацювала: жодних перебоїв у виробничому процесі на каналі немає, всі заплановані проекти продовжують напрацьовувати або уже знімають.

Із шефом Іриною Лисенко у мене не було жодної проблеми. Ми завжди знаходили спільну мову. Вона мені подобається не лише як керівник, а як жінка. Ми зідзвонювалися уже після оголошення про зміну керівництва каналу. Я запропонував їй принагідно зустрічатися десь на каві. У відповідь почув: "Добре. Десь у горах, на сноуборді". Річ у тім, що перетинаються наші захоплення екстремальними видами спорту.

- На творчих зібраннях не розглядали питання про те, що канал має стати серйознішим?

- Не думаю, що буде змінюватися формат каналу чи напрямок його розвитку. Упевнений, Новий буде розважальним - це наше. Подивіться на обличчя каналу! Спробуйте уявити, що я чи Фреймут читаємо серйозні новини. Наші глядачі такого не уявляють і навряд чи це буде їм до смаку.

- Як усередині колективу сприймають зниження рейтингів каналу?

- Новий канал дійсно в якийсь період досяг "вершини" лондонського дна. Але після зниження уже відбувається поступове нарощування рейтингів. Дуже гарні результати показують останні проекти. Скажімо, "Пакуй валізи", друга частина, - лідер у своєму слоті. А конкурувати доводиться з недешевим і цікавим розважальним проектом наших колег з "Інтера" - "Києвом вечірнім". По–моєму, усе гаразд у проекту "Хто зверху". Підтвердження цьому - два великі блоки реклами в ньому та частки: і 14, і 18 відсотків. До слова, Ірина Лисенко пішла з Нового каналу не у той момент, коли "корабель тонув". Вона його спочатку витягнула, а потім залишила команду.

Узагалі на телебаченні, як у житті загалом, все рухається і розвивається за синусоїдою: сьогодні ти зверху, завтра - внизу. До цього треба бути готовим. Від ступеня цієї готовності залежить, чи виживеш ти, чи піднімешся і чи будеш знову на вершині.

- Ви на телебачення прийшли з команди КВК, як резидент "Камеді клаб". Не думали робити суто гумористичну програму?

- Чогось на зразок скетч–шоу "Файна Юкрайна", яке на каналі робили Сергій Притула та Андрій Молочний, чи російського "Наша Раша", напевно, не буде, принаймні найближчим часом. Але з Сергієм Притулою, можливо, восени, можливо, пізніше видамо на–гора якийсь гумористично–розважальний студійний інтерактивний проект. Можливо, це буде лайт–найт–шоу з гостями, музикою, новинами. У нас є думки, вони визрівають.

- Якщо подивитися на сайти івент–агентств, Олександр Педан - досить успішний шоумен. Чи всі пропозиції приймаєте? Чи погоджуєте цю діяльність із каналом?

- На першому місці у мене телебачення. Телеведучий - це моя основна робота, за яку отримую основний заробіток. І це дуже приємно. Бо ми досягли тієї планки, коли ти можеш заробляти на телебаченні, а не як раніше це було: працюєш лише для того, щоб на ТБ розкрутити собі ім’я, а заробляти на корпоративах.

Корпоративну діяльність я теж люблю. Бо ти виходиш за рамки телебачення і починаєш спілкуватися з глядачем тет–а–тет. У результаті на власні очі бачиш: популярний ти чи ні. Із часів КВК, із "Камеді" я звик виходити на сцену і бачити очі глядача, кожної секунди знаючи, що треба зробити, щоб йому було ще приємніше і ще краще.

Останнім часом дуже активно працюємо у Харкові. Щойно прилетів із кінофестивалю "короткометражок" "Харківський бузок". Вели його з Оксаною Гутцайт, там був Ален Делон. Це, до речі, ще один бонус від участі у культурно масових заходах - можливість зблизька спостерігати за відомими особистостями. Зараз заможні люди їх часто запрошують навіть на весілля: хто Кіркорова, хто Стінга.

Коли досягнув певного рівня, хочеться працювати на гарно, по–європейськи, підготовлених заходах зі сценарієм. Я - не тамада. Ведучий не може говорити індивідуально з усіма гостями весілля упродовж 10 годин (наприклад, у Рівному саме на стільки розтягується гуляння у день одруження). Жодних заборон на корпоративну діяльність із боку каналу не існує. Головне, щоб вона не заважала основній роботі.

- Після активного перевтілення у різні образи у проекті "Пакуй валізи" ви в одному з інтерв’ю пошкодували, що не актор. Не збираєтеся рухатися у цьому напрямi?

- Взагалі–то я вчився у Школі мистецтв у Хмельницькому, на факультеті акторської майстерності. Ми ставили вистави, і я був впевнений, що стану драматичним актором в одному з українських театрів. Потім життя трохи змінилося - і я тішуся тим. Хоча переконаний, що колись буду зніматися у кіно. А зараз задоволений тим, що не надходять пропозиції, від яких не можна відмовитися. У мене все у житті відбувається поступово і своєчасно.

- Ви уявляєте себе ведучим розважальних проектів років через десять–двадцять?

- Я не збираюся до кінця життя вести форматні шоу і підлаштовуватися під них. Хочу робити вечірній прямоефірний проект, де я буду собою. Для цього треба прийти до того, щоб твоя суб’єктивна думка була близькою більшості глядачів, щоб до неї прислухалися.