Один з ведучих шоу "Вечірній Київ" Валерій Жидков досить довго працював виключно "за лаштунками", як сценарист "Студії "Квартал-95". Але останнім часом "Тамбовського вовка" ми все частіше бачимо на блакитному екрані. Разом з Володимиром Зеленським Жидков розігрує зірок шоу-бізнесу, політики й спорту у новому гумористичному шоу на каналі "1+1".

У своєму інтерв'ю Валерій Жидков розповів про те, як потрапив в "Квартал", як йому живеться у Києві, а також пригадав дитинство.

- Валерій, розкажіть, з чого починалася ваша співпраця з "Кварталом", адже ви довгий час були завзятими ворогами?

- Звичайно, наше знайомство відбулося ще в часи гри в КВК. Я виступав за Тамбовську команду, а хлопці були нашими конкурентами. Ми неодноразово боролися між собою на сцені. Потім учасники моєї команди стали одружуватися один за іншим і гумор для них відійшов на другий план. З цієї причини ми зі Степаном (Сергій Казанін) опинилися у команді "Квартал-95", де успішно виступали до 2002 року. А далі в один прекрасний момент приїхали підкорювати Київ і ось до цих пір тут! Зрозуміло, спочатку знімали одну велику трикімнатну квартиру, де жило до 8 чоловік. Склад постійно змінювався, оскільки заглядали друзі з Кривого Рогу. Веселі та ненудні часи були!

- Валерій, а як зірки поводяться за лаштунками після почутих жартів на шоу "Вечірній Київ"?

- Було всяке! Деякі дійсно ображаються, інші нервово вимагають зняти сюжет, а треті - просто посміхаються без будь-яких претензій до нас. Пару разів намічався серйозний конфлікт - знімали сюжет, але це поодинокі випадки. Що стосується образ за статевою ознакою - 50 на 50! На нас ображалися і жінки, і чоловіки. Взагалі зірка - це цілий комплекс заходів, у тому числі піару заснованого на відмінних історіях. У нас люди розкриваються, говорять зайве, а потім стає ясно - артистові це не вигідно!

- Тоді назвіть зірок, які завжди з посмішкою реагують на жарти "Вечірнього Києва"?

- Зазвичай це ті артисти, що не перший раз у нас в гостях і знають: нічого поганого з ними не буде. Віра Брежнєва відмінно реагує на наш гумор. Нещодавно був розіграш Миколи Баскова - він відреагував коректно, але емоційно. Чудовою вийшла бесіда з шахістом Анатолієм Карповим і боксером Миколою Валуєвим. Останній вельми дотепний співрозмовник, який постійно жартував. Цікавий діалог вийшов з коментатором Віктором Гусєвим, якому є що розповісти і він це робить чудово. Тим не менш, ми не боїмося перегинати палицю!

- Валерій, а як часто в неформальній обстановці бачитеся з героями своїх жартів?

- У нас трохи різні графіки, але буває, що на гастролях перетинаємося. Зазвичай справа відбувається на великих концертах і найчастіше у Москві. Звичайно, обговорюємо поточні справи та плани, щоб разом щось цікаве "замутити"!

- Чи є табу у сценаристів "Кварталу-95"?

- У нас працює близько 30-чоловік і стільки ж в кіно-напрямку. За всіх говорити не буду, але для мене це тема релігії. Я ніколи не буду натякати, що це погано. Крім того, ніколи, не дозволю нахабно образити людину!

- Валерій, розкажіть, а на кому перевіряються "кварталівських" жарти?

- Особисто я рідко випробовую нові історії на членах сім'ї. Лише іноді можу розповісти дружині або дочці пару жартів. Насправді, у нас всередині кварталу є структура для перевірки нових надходжень. В першу чергу, це шоу "Вечірній Київ", де глядачі першими можуть оцінити новий матеріал. Потім жарти аналізуються, видозмінюються і найкраще відбирається для гастролей. Головний показник успішності - сміх глядачів "ДК Україна". Є ще одна традиція: на кожен Новий рік ми збираємося разом і проводимо "капусник" всередині компанії. Спочатку нас було всього три людини, а тепер десятки співробітників змагаються між собою. Такий собі концерт, де кожна авторська група готує номер-сюрприз.

- Валерій, в дитинстві ви, напевно, навіть не мріяли про велику сцену і тисячах глядачів?

- Я народився в такому місті, де творчі люди не досягають високого розвитку. Жити треба й КВК не приносив грошей, тому я здобув професію "інженер-системотехнік". Служив в армії, після чого встиг пропрацювати в міліції, але творчість взяла своє - виїхав до хлопців з кварталу з 50 доларами в кишені.

- Батьки, напевно, були не в захваті від творчої професії?

- Зрозуміло, мені 25 років, а я зайнятий в КВК, який не приносить грошей - це виглядало дивно. Але коли я закріпився у Києві, став нормально заробляти - батьки змінили гнів на милість. Тепер вони розуміють: я був правий і зробив вірний вибір!

- Кажуть, що гумористам сняться кошмари, коли глядачі в залі не сміються над жартами. Чи так це насправді?

- Є й таке, що не зрозуміють гумор, але таке буває рідко. В іншому ми - безстрашні негідники! Жарти - це образ нашого спілкування, навіть між собою і в серйозних ситуаціях без "підколів" ніяк! Влаштовуємо словесні дуелі, адже імпровізація вимагає постійних тренувань, щоб завжди бути в гумористичній формі.

- Популярність відчуваєте?

- Мене впізнають, але мої шанувальники не настільки емоційні, щоб закидати мене трусиками (сміється - Авт.). Вони ведуть себе пристойно, дякують за творчість і не більше. Коротше, можу собі дозволити спокійно гуляти з сім'єю в громадських місцях.