Головна Новини Супутникового телебачення Телекомпаній Інші новини Блоги Досьє Українські телекомпанії Світові телекомпанії Телеведучі Супутникові оператори Аналітика Україна Світ Інтерв'ю Спорт на ТБ Кіно Мультимедіа Фото Відео Супутникове ТБ Ключі до супутникових каналів Biss Cryptoworks Nagra Seca Viaccess Videoguard Таблиця частот Amos 4°W Astra 4.8° Е Hot-Bird 13°E Eutelsat W4 36°E Hellas Sat 39°E Экспресс АМ22 53°E ABS 1 75°E Ямал 201 90°E ТелеBIZ ТелеLIVE Backstage Live Телеляпи Інше Контакти

Андрій Куликов: "Зараз відбуватиметься агресивне нарощування рейтингів "Інтера"

Розмір тексту:   Розділ: Інтерв'ю Опублікував: Володимир Мула8 березня 2013 р., 21:03
Андрій Куликов: "Зараз відбуватиметься агресивне нарощування рейтингів "Інтера"

З нового року на загальнонаціональних каналах стало вдвічі менше політичних ток–шоу. Залишилися без об'єктивних обговорень у прямому ефірі "Республіки з Анною Безулик" глядачі "5–го каналу". Натомість кілька випусків нової "Справедливості" з, беззаперечно, однією з кращих ведучих вийшли на "Інтері", з екранів якого спочатку зникла "Велика політика з Євгенієм Кисельовим", а нещодавно там з'явився "Шустер Live" - проект, який два роки був на державному Першому національному.

"Свобода слова" з Андрієм Куликовим виходить на каналі ICTV з 2007 року. З ведучим телепроекту–старожила (з 2005 по 2007 рік ведучим був Савік Шустер) ми пробуємо розібратися, чи потрібні глядачам політичні ток–шоу взагалі, якщо вони не в змозі об'єктивно відображати процеси, які відбуваються у суспільстві.

- Пане Андрію, чи погоджуєтеся, що на нинішньому етапі маємо загальну кризу жанру "суспільно–політичне ток–шоу"?

- Щоб казати, погоджуюся чи ні, треба визначити, що таке "криза суспільно–політичних ток–шоу".

- Криза - це коли телепрограми вже не здатні об'єктивно відображати процеси, які відбуваються у суспільстві, показувати правильну картинку суспільно–політичного буття.

- Тоді не погоджуюсь. Бо те, що правильним може видаватися мені, для більшості ­аудиторії може видаватися неправильним. І навпаки. Через суспільно–політичні ток–шоу вдається поширити інформацію, яка цікавить значне коло людей. І тому треба пробувати організовувати ділове обговорення важливих питань. У результаті не завжди, але вдається зрушити окремі теми і проблеми. Я прихильник практики постійних копітких зусиль, які згодом, через рік, а може, й два, спричиняють помітні якісні зміни. Усвідомлюю, що "Свобода слова" не в змозі вирішити глобальні проблеми українського суспільства. Це не під силу всім суспільно–політичним ток–шоу разом узятим. Але ці телемайданчики для обговорення мають бути.

- Разом узятих ток–шоу залишилося разом із вашим лише два...

- ...на загальнонаціональних каналах. Ми майже ніколи не згадуємо про проекти, які показують регіональні телекомпанії. В областях багато якісного телепродукту виробляють навіть ті, хто має слабке технічне оснащення. За наповненням їх можна називати кращими, за європейськими стандартами.

- На центральних каналах до нового року виходили чотири суспільно–політичних ток–шоу, а тепер залишилося лише два. Чи стало вам працювати простіше? Наприклад, чи простіше стало запрошувати гостей?

- Зміни із запрошенням гостей в ефір почалися значно раніше. Точка відліку - прихід до влади Партії регіонів. Реагуючи на політику владної команди, опозиція також змінила правила спілкування з журналістами. Якщо раніше можна було напряму працювати з багатьма політиками з будь–якого табору, запрошувати їх і часто отримувати згоду прийти на ефір, то тепер запрошення гостей майже завжди узгоджуємо з прес–службами партій, уряду, адміністрації Президента. З одного боку, це обмежує нас. З іншого - я часто знаходжу і в негативі позитив. Ті люди, які приходять на ефіри тепер, майже завжди, можна вважати, висловлюють офіційну точку зору або тих, хто при владі, або тих, хто з ними змагається.

- На один з недавніх ефірів ви не узгодили із захисником Юлії Тимошенко, народним депутатом Сергієм Власенком прихід його колишньої дружини Наталії Окунської. Це викликало роздратування гостя. Була якась реакція з боку опозиція після програми?

- Ми не відчули ніякої реакції ні з боку опозиції, ні з боку влади. Але для мене це був момент, скажемо так, неприємний. Вважаю, з редакторського погляду, це було не до кінця продумане рішення, недоробка, за яку відповідаю насамперед я. Хоча можу аргументувати присутність Окунської у студії: того дня Власенко першим почав розмову про те, що його екс–дружину використовують для того, щоб організувати його переслідування. Втім, якби я не піддався спокусі зробити більше шоу, думаю, ефір би був трохи іншим.

- Майже крилатою стала фраза ведучого "Великої політики" Євгенія Кисельова: "Рояль усіх дражнить, а це означає, що він має залишитися". Дуже часто робить у першу чергу шоу Савік Шустер. Хто у нас законодавець моди перетворювати телепроекти на шоу: суспільство, яке хоче видовищ; власники каналів, у яких є бажання робити аполітичним телебачення?..

- Свої правила диктують умови, в яких існує українське телебачення. Втім, необов'язково сприймати слово "шоу" як "видовище": боксерські рукавички, концертний номер, білий чи чорний рояль, бійка. В англійській мові радіопрограма називається "радіошоу". Здавалося б, абсурд: радіо людина взагалі–то тільки слухає. Але це означає, що в уяві слухача почуті слова мають створити яскраву картинку. Шоу - це не стільки "видовище", як "показ" - з допомогою слів у першу чергу.

- Чи були для "Свободи слова" конкурентами інші суспільно–політичні ток–шоу, зараз - одне?

- Я не вважав конкурентами інші суспільно–політичні ток–шоу. Ми змагаємося. Кожна програма має свою ­цільову аудиторію. Свого часу, коли я прийшов працювати у "Свободу слова", я переживав через те, що від нас пішла­ частина глядачів. Бо комусь цікавий Савік Шустер. Частина аудиторії пішла,­ бо мовою проекту стала українська. (Так само, я думаю, не вмикали "Інтер" налаштовані тільки на російську мову глядачі, коли там з'явилася "Справедливість" з україномовною Анною Безулик).

Коли маємо в Україні велику кількість каналів - 12 чи 15 загальнонаціональних великих і трохи менших, які більш–менш постійно дивляться, - вважаю, і суспільно–політичних ток–шоу має бути більше. На 46 мільйонів населення було замало чотирьох великих ток–шоу, не кажучи вже про два, які лишилися. Інший аспект - на моє глибоке переконання, у нас дуже багато каналів, що заважає розвитку якісного телебачення. Бути їх повинно принаймні вдвічі менше. На мою думку, об'єднання так званих нішевих каналів було б комерційно вигідним для їхніх власників.

- Зараз Анна Безулик, Євгеній Кисельов і Савік Шустер, які донедавна всі були ведучими суспільно–політичних ток–шоу, працюють на "Інтері". Вас місяці три–чотири тому не сватали на цей канал?

- Не сватали. Нікуди не сватали. Хоча пару разів мені казали, не буду уточнювати хто, про те, що, коли, бува, втратиш роботу, приходь. Поки є умови, я працюю на ICTV.

- На який термін зараз підписано договір про співпрацю з каналом?

- Останнім часом підписуємо договір на рік.

- На вашу думку, на "Інтері" вийде ток–шоу з Анною Безулик?

- Мені б дуже хотілося, щоб вийшло. Але боюся, що моє передбачення справдиться - і проект Анни глядач "Інтера" більше не побачить.

- Концентрація ведучих ток–шоу на "Інтері", на ваш погляд, це випадковість чи спосіб обмежити майданчики, де могли б говорити хоча б частково об'єктивно про нинішню реальність?

- Я не відкидаю припущення, яке ви зробили. Воно виглядає логічним, якщо проаналізувати все те, що відбувається в Україні останні 2–3 роки. З іншого боку, ймовірним є і бажання "Інтера", нових керівників і власників каналу позбутися конкурентів. Якщо на "Інтері" працевлаштовані Безулик, Кисельов і Шустер, це означає, що вони не з'являться на інших каналах. Я завжди казав: із чотирьох ток–шоу, які донедавна були в ефірі, "Свобода слова" - найкраща; а з чотирьох ведучих найкраща - Аня Безулик. На мою думку, "Республіка", яку вона робила на "5–му каналі", камерність проекту, - це був формат, в який органічно вписувалася Анна Безулик. Неймовірно велика студія з ускладненими декораціями, акцент на хронометражі у "Справедливості" на "Інтері", мені здається, були для того, щоб "потопити" ведучу, навіть якби там не змінилися власники. Хоча, можливо, мені так тільки здається. У будь–якому випадку зараз, думаю, відбуватиметься агресивне нарощування рейтингів "Інтера", робитимуть це з використанням усіх можливих методів, можливо, навіть за рахунок малих каналів групи. Найімовірніше, на головному каналі сконцентрують усі телепроекти, які є кращими чи вважаються такими. "Інтер" планує відновити якщо не авторитет, то вплив, який мав раніше, на загальний телевізійний процес в Україні.

- Ви ніколи не вітали присутність у вітчизняному інформаційно–політичному мовленні легіонерів. Чи не перебільшується роль Савіка Шустера, Євгенія Кисельова у формуванні українського ТБ?

- Роль власне цих ведучих, мабуть, перебільшується. Але програми, які вони робили і роблять чи в яких виступають як провідники, дійсно впливають на свідомість мільйонів глядачів. Я вже неодноразово казав, що найпростіше у програмі замінити ведучого, бо не один ведучий робить проект. За Кисельовим і Шустером стоїть або їх підтримує (і ставить на телевізійний п'єдестал) велика машина. За моїми оцінками, Шустер у кадрі працює краще за Кисельова.

- З одного боку, медіа в Україні нібито залишаються четвертою владою. Але насправді, якщо проаналізувати ситуацію з продажем "Інтера" і, зокрема, закриттям після кількох ефірів проекту "Справедливість", можна казати, що для власників медіа–активи - це інструмент для вирішення своїх власних інтересів.

- Не думаю, що роль медіа інформувати зміниться. Якщо умовно вимірювати рівень свободи в Україні: свободи нам бракує. Зокрема й тому, що ринок і галузь нездорові. Не може бути нездорове вільним. А тільки вільне може бути сильним. Але навіть якщо неповністю, але надходить із телевізора до суспільства інформація - функція частково зберігається. Взагалі, я проти визначення "четверта влада", особливо у нинішніх українських умовах. Якщо більшість людей, за результатами соціологічних опитувань, не довіряє жодній владі, то навіщо медіа так називатися?!

- Чим досвідченішим стає журналіст, тим активніше спрацьовує внутрішній цензор. Як часто вам його доводиться переборювати?

- Треба розрізняти самоцензуру і редакційне су­дження. Наприклад, від мене часто вимагають, щоб я оприлюднив свої політичні погляди. Але моє редакційне судження таке: поки я є ведучим політичного ток–шоу, я не можу казати, за більшовиків я чи за меншовиків, щоб не провокувати недовіру у певної частини гостей студії і глядачів.

- Ви були одним із журналістів, яких пустили до Віктора Януковича у "Межигір'я" у 2011 році, але у нещодавньому "Діалозі з країною" ICTV представляла Олена Фроляк. Це звичайна ротація, чи вас почали вважати "неблагонадійним" після не надто зручного для Президента питання і виступу про потребу присутності "всіх кольорів на телебаченні і в країні" на врученні "Телетріумфу"?

- До речі, про кольори на "Телетріумфі". Багато хто трактував непотрапляння моїх слів у телеверсію церемонії нагородження як прояв цензури. Можливо, так і є. Але я схильний вважати, що це було непрофесійне редакторське рішення. Бо не було у моїх словах чогось уже такого, що варто було цензурувати. Навпаки, професійний редактор вхопився би за нестандартну цікаву промову.

Стосовно "Діалогу..." - це звичайна ротація. Я хотів би робити інтерв'ю з Президентом у прямому ефірі сам на сам.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
За матеріалами: УМ
Теги: Андрій Куликов 
Можливості: Написати редактору Версія для друку PDF версія Відправити другу

Коментарі вимкнені

Додати коментарів (1)

 
  • бекасов
    8 березня 2013 р.
    Відповісти
    Время Вашей передачи - очень позднее. Поэтому не смотрю. У Шустера время: 20-30, и утром повтор! Или Вы подыгрывате им, или есть запрет сверху!