Незабаром на екрани вийде новий фільм Оксани Байрак "Все можливо". Це вже третій спільний проект студії "Інтер Медіа Продакшн" та "Студії Байрак". Одну з ролей у фільмі виконав Володимир Горянський. Відомий актор розповів про свою роль у фільмі, про тривале співробітництво з Оксаною Байрак та про свою роботу в театрі.

- Розкажіть про свого героя у фільмі "Все можливо".

- Мій герой - продюсер серйозного телеканалу, від якого залежать долі багатьох людей. В історії він з'являється завдяки героїні, яку зіграла Лариса Удовиченко, у якої відбуваються особисті трагедії і драми. Людина позитивна, сильна і вміє допомогти людям, використовуючи своє становище і певний життєвий досвід. 

- Вас можна назвати талісманом Оксани Байрак. Ви знялися в її останніх 4-х фільмах. Розкажіть, як Вам працюється з Оксаною?

- Напевно, це вже традиція. Не обов'язково, щоб це були головні ролі - може бути якийсь маленький епізод, який мені підходить. Оксана своєрідна людина і своєрідний режисер. Вона - диктатор, господар майданчика. Вона викручує артиста, так як вона хоче. Напевно, це певною мірою добре, бо немає часу розсусолювати, а треба справу робити, і Оксана змушує його робити. Сучасні умови зйомок не дозволяють довго думати. Зараз короткі знімальні періоди, іноді в 10-ти денні терміни потрібно зняти фільм. І Оксані це вдається. Вона сповнена енергії, оптимізму, працездатності. Вона захоплює і заражає тебе цим і мені подобається цей натиск. Іноді, звичайно ж, у нас виникають суперечки, але в результаті все виходить добре. У повсякденному житті ми з Оксаною дружимо. У нас гарні та теплі відносини, вона часто буває у нас в гостях. 

- В одному інтерв'ю Ви сказали, що найбільш вдалою своєю роллю ви вважаєте роль Кості-психіатра з фільму "День народження Буржуя". Ваша думка залишилася тою самою, чи з'явилася інша улюблена роль?

- На певному етапі ця роль, дійсно, стала моєю знаковою роллю. Щастя в артиста - коли в нього з'являється роль, після якої його впізнають. Часто буває, артист грає багато ролей, але такої ролі немає. У мене є ряд ролей, які я люблю, і які я вважаю виконані на рівні. Це ролі у фільмах Анатолія Матєшка. У фільмах Оксани Байрак є ролі, які мені симпатичні, ролі в серіалах. Я не стою на місці, я намагаюся розвиватися. 

- Більша частина образів, втілених Вами на екрані - позитивні. Вам не хотілося виконати відверто негативну роль?

- Я виконав негативну роль - це роль у фільмі "1941". Я там грав бухгалтера, який став поліцаєм. Непроста доля, непроста історія, роль досить яскрава і характерна. Взагалі я гострохарактерний трагікомічний артист. У театрі я граю більше таких ролей, але театр це звичайно інше. Поле для реалізації в театрі більше ніж у кіно, але там трошки інший матеріал. 

- Ви вже понад двадцять років працюєте в Театрі драми та комедії на Лівому Березі. Не виникало бажання змінити театр, чи може заснувати свій власний?

- Ні, не виникало. Власний театр, напевно, можна заснувати, але поки я про це не думав. Щоб відкривати щось нове, потрібно розуміти, що нового ти можеш сказати, запропонувати щось нове, якусь концепцію. У мене були антрепризи, які я робив. Продовжую працювати в антрепризній виставі. Ще я працюю в театрі на Подолі. У мене є чим займатися окрім створення свого театру. Може колись це відбудеться. 

- Розкажіть про виставу "Допомогти так легко, або звідки беруться діти", режисера Віталія Малахова, де Ви зіграли одну з головних ролей, разом з Машею Єфросініною, Ірмою Вітовською, Дашею Малаховою?

- Це була благодійна акція, майже рік ми їздили Україною, збираючи кошти для дитячих будинків сімейного типу. Спеціально для цієї акції було зроблено виставу Віталієм Малаховим, дуже цікаву, дуже зворушливу. Після неї глядачі виходили і замислювалися про проблему, яка дійсно існує. Цей проект згуртував колектив, в якому були і актори "Театру на Подолі", і зірки, такі як Григорій Чапкіс, Маша Єфросініна, Ірма Вітовська. Це були незабутні дні. Ми всі цю виставу пам'ятаємо і любимо. А ті, кому цікаво, може подивитися цю виставу в театрі на Подолі.