Після кількамісячної перерви "за сімейними обставинами" ведуча "ТСН" Наталія Мосейчук знову в ефірі. Із досвідченою телевізійницею ми поговорили про сучасні теленовини і телеведучих, а також про "голі дні" новинарів та випуски "ТСН".

- Наталю, чи можете уявити, що телеведуча у відпустці з догляду за дитиною перебуває 3 роки?

- Я не вважаю, що ведуча має потрапити "в струю" і не зважати на інтереси дитини. Якщо є на що утримувати малюка, якщо у родині є люди, які можуть його доглянути, коли буде відсутня мама, чому б мамі не піти на роботу?! Якщо тили не прикриті, то мамі треба сидіти вдома і доглядати дитину.

- Чи не є причиною швидкого повернення телеведучих до глядачів те, що через 2-3 роки прихильники-пошановувачі можуть їх призабути?

- Особисто я виходжу на роботу буквально за кілька місяців після народження дитини, по-перше, тому що була така попередня домовленість з керівництвом каналу. По-друге, дитина відносно маленька. Зараз маємо покоління індиго - діток, які інтелектуально розвиненіші і кмітливіші за своїх ровесників, народжених десять чи двадцять років тому. Зараз, як тільки мами припинили своїх немовлят, що називається, у пелюшки загортати, - вони відразу помітно виростають. Покоління, яке зараз росте, - це вже дорослі немовлята. І у мене, використаємо цей оксюморон, уже доросле немовля. Не кажу, що Матвій зовсім не потребує моєї уваги. Але у той час, коли я на роботі, його може побавити бабуся, друга бабуся, тато і братик.

- Чи "випадали" ви ці кілька місяців, коли не були в ефірі, з інформаційного простору? Чи просто вам повертатися у "Телевізійну службу новин"?

- Можна сказати, я дуже вдало завагітніла і народила - перед літніми канікулами, своєрідним "мертвим сезоном" у політиці, коли не відбувається багато важливих подій. Активного періоду було лише місяця півтора.

Я не сиділа і не дивилася постійно новини - у мене не було на це часу. Хвилини для прочитання стрічки новин в інтернеті викроювала за рахунок свого нічного сну - коли спала дитина і вся родина. Це вже як наркотик - я не можу без цього жити, навіть якщо дуже хочу спати.

- Експерти відзначають, що в останні кілька тижнів перед парламентськими ви­борами у теленовинах великих каналів дуже багато інформації, що має ознаки замовної чи цензурованої. Не було бажання вийти в ефір трохи пізніше?

- Мені здається, професіонали від пера останнім часом "інфіковані" підозрілістю. Я не можу говорити за всіх, можу казати лише за себе. У мене було два випадки у житті, коли мене намагалися по­просити прочитати замовну інформацію. Я відмовилася. І двічі поплатилася за свою відмову роботою. Я не робила з цього піару, але такі не дуже приємні моменти були. Ніхто з менеджерів каналу "1+1" жодного разу до мене не звертався з приводу озвучування цензурованої інформації. Тому мені легко працювати. Не думаю, що щось змінилося на каналі.

- Експерти відзначають, що за останніх кілька років новини "1+1" помітно "пожовтішали"...

- Новини змінилися на всіх каналах. Ми вже втомилися пояснювати, що на "1+1" вони не "пожовтішали". Ми їх зробили цікавими для глядачів: почали розповідати не про політику, а про людей, їхні історії. А телекритики, хто до цього не звик, почали звинувачувати журналістів "ТСН" у "жовтизні". Коли через 5-6 років після переформатування новин нам продовжують казати: ви "пожовтішали" чи "почорнішали" - мене це трохи дратує. Бо коли це відбулося, а ми досі говоримо, що "1+1" поміняв кольори. Так, ми були піонерами тоді, але ми влучили: рейтинги зросли, резонанс від тем пішов. І врешті-решт нас стали копіювати колеги з інших каналів.

- Наскільки наповнення кожного випуску новин залежить від ведучого?

- У нас немає такого, щоб над випуском "ТСН" працювала або ведуча, або редактура. Ми співпрацюємо. У нас завжди працює команда. Якщо є історії, які вибивають із колії чи ведучого, чи редактора, - ми підходимо один до одного і радимося, чи варто їх випускати в ефір. Я не пам'ятаю випадків, коли б не вдалося чогось узгодити. З редакторською групою, з якою я працюю, у мене повний консенсус.

- Вам ніколи не здавалося, що у випуску новин на "Плюсах" забагато побутових історій?

- Вважаю, люди, які працюють у "Телевізійній службі новин", мають такі професійні смак і чуття, що коли чогось забагато, усе це відсікається на підготовчому етапі. Ми намагаємося дотримуватися балансу тем.

Звичайно, є так звані "голі дні" - коли і в політиці нічого не відбувається, і поза нею нічого "новинного" не трапляється. І нам закидають, мовляв, у вас одні автокатастрофи. Пояснюю: це не тому що у "ТСН" зібралися затяті криміналісти, які хочуть тиснути на психіку глядачів. Справді, трапляються дні, коли в країні затишшя, а стаються лише комунальні аварії і ДТП.

- Коли ви пішли з "5-го каналу", казали, що "боляче втрачати такого колегу, як Роман Скрипін", в якого вчилися. Далі ви ще вчилися в інших інформаційної журналістики чи уже навчали самі?

- Я вчуся щодня. І часто - у молодших колег. Зараз на "1+1" приходить дуже талановита молодь: люди, які закінчили "Могилянку", які отримали освіту за кордоном. У нас не було можливості вчитися у Словаччині, Чехії, Польщі, Британії. Нинішня молодь привозить звідти набутий досвід, з нею цікаво працювати. Щось новаторське, щось навіть іноді аматорське - але часто такі ідеї спрацьовують.

А піїтет до Романа Скрипіна, якому я донині вдячна, лишається непорушним і незмінним. Роман - людина дуже глибока і порядна. Мені дуже подобається команда "ТСН", до якої я повернулася: до кожного у мене величезна симпатія. Не скажу, що іду на роботу, як на свято (щоб не казали, що для неї робота - свято, а вона ще й гроші за це отримує). Але я повернулася у приємний колектив - не кожному так щастить.

- Як про акторів, так і про телеведучих часто кажуть, що між ними завжди існує конкуренція. На "1+1" вам є що ділити з Лідією Таран, Марічкою Падалко, Мариною Леончук, Юлією Бориско?

- На "1+1" ведучі не перетинаються. Ми настільки всі різні! Коли нас набирали, певно, менеджмент бачив кожному нішу. Вибачте, нам навіть немає коли сказати одна одній: "Добрий день!" Бо ми практично не бачимося: у нас розведені тижні і навіть робочі місця. Зі сторони можна домислювати: хтось там конкурує між собою на "Плюсах". Можливо, інші конкурують, я - ні!

- Чи є у планах робота над авторськими проектами на зразок колишніх "VIP-жінка" чи "Приховане життя"?

- Мені дуже подобається формат телепортретів. Тому що люди не повинні думати, що ними керують боги. Розповідаючи про тих, хто зумів чогось досягти у житті, я хотіла показати, як їм це вдалося зробити. Намагалася довести, що на старті всі однакові, а далі багато чого залежить від рис характеру, наполегливості та цілеспрямованості людини. Перед камерою важко приховати будь-що: і хитрощі, і лестощі, і брехню. Я й зусиль багато не докладала для того, щоб глядач усе зрозумів про політиків і відомих персон, які з'являлися у моїх програмах.

 Мені цікаві такі проекти, але поки що час можу виділяти лише на "ТСН". Ростиме Матвій - побачимо, що можна буде робити ще. Тільки новинами обмежуватися не збираюся.