Впливовий британський аналітичний тижневик The Economist опублікував наприкінці весни масштабне дослідження розвитку сучасних ЗМІ. Публікуємо літературний переклад статті цього дослідження, присвяченій глибикому вивченню перегляду телевізора у світі. Стаття також спростовує думку про те, що телебачення стає "індивідуальним". Висновок експертів - глядачі більше ніж будь-коли, хочуть дивитися телевізор в оточенні близьких. І незважаючи на те, що український глядач нині не надто оснащений технологічно, стає очевидно, що в майбутньому необхідність функції телебачення як чинника, який підтримує родинні цінності, тільки посилиться.

Як насправді люди дивляться телевізор

Останнє десятиліття відкрило нову епоху для телевізійного ринку, принісши йому як широкі технічні можливості, так і серйозні виклики з боку Інтернету. Разом зі зростанням кількості телеканалів збільшилась кількість платформ надання ТБ-контенту: програми можна дивитися в трансляції, у записі, онлайн, на мобільному телефоні. Сьогодні безліч сайтів і різних приставок до телевізорів пропонують глядачам різноманітний контент та інтерактивні сервіси.

Всі ці вдосконалення розроблялися заради надання кожному конкретному глядачеві цікавого йому контенту в найбільш зручній для нього ж формі. Просуваючи нові платформи подачі ТБ-контенту, аналітики прагнули задовольнити індивідуальні потреби глядачів. Але жодне з технічних нововведень не враховувало соціальну природу телебачення: виявилося, що люди хочуть стежити за улюбленими героями одночасно з усіма іншими і взагалі - дивитися телевізор в компанії близьких.

Нові очікування, старі звички

Спостереження за глядачами виявило принципові розбіжності між тим, що люди розповідають про особливості свого телеперегляду і тим, як вони дивляться телевізор насправді. Саме ця різниця і пояснює причини успішності традиційного телебачення і провал численних спроб технологізувати до індивідуальних запитів споживачів.

За останні декілька років глядачі отримали більший контроль над телебаченням. На зміну відео касетам прийшли більш прості у використанні DVD і DVR. Кабельні та супутникові компанії пропонують все більший асортимент відео за запитом, а саме телебачення пішло в Інтернет і мобільні телефони. У результаті цього глядацькі очікування принципово змінилися - люди більше не відчувають необхідності вчасно встигнути додому до "ящику", щоб побачити в ефірі улюблену передачу.

Насправді ж зміна глядацьких очікувань і зміна глядацького поведінки - це різні речі. Так, сьогодні легше переглядати програми в зручний час і на зручному носії (і глядачі справді покладаються на ці можливості). Але все ж  практично весь ТБ-контент як і раніше проглядається під час його трансляції  саме по "ящику". Навіть у Великобританії з її Sky + box, що дозволяє легко записувати ТБ-контент, 85% телепрограм як і раніше проглядаються під час їхнього виходу.

"Люди хочуть дивитися популярні шоу одночасно з усією країною. Ну, або, принаймні, як можна скоріше і при першій же можливості", - розповідає аналітик BSkyB. - 60% шоу, записаних на Sky + box, проглядаються протягом дня після їх виходу в ефір. Дуже часто різниця в часі трансляції та перегляді взагалі не перевищує декількох хвилин (глядачі перериваються, наприклад, на телефонну розмову або приготування їжі). Перегляд передач в онлайн відбувається приблизно так само: пік переглядів ТБ-шоу на веб-сторінках збігається з днем їх трансляції на телебаченні".

Соціальна природа телебачення

Спільний перегляд всією родиною улюбленого телевізійного шоу у вітальні - це типова картина телеперегляду більшості глядачів у більшості країн. Сьогодні спостерігається підвищення попиту саме на сімейні програми, розраховані на спільний усіма членами сім'ї. Керівник аналітичного департаменту MTV пояснює таку тенденцію зростанням кількості домогосподарств, в яких обоє батьків працюють: "Оскільки і мама, і тато працюють, короткі години спілкування з ними стають для дітей більш цінними. Сучасним дітям подобається проводити час разом з батьками, і найбільше вони полюбляють саме дивитися телевізор разом".

Як і будь-яка спільна діяльність, спільний телеперегляд допускає компроміс. Люди можуть точно знати, яку саме програму вони хочуть дивитися по телевізору, але ще важливіше для них - дивитися телевізор разом з близькими. У більшості випадків сім'я починає з пошуку цікавої програми, що транслюється в даний момент. Відносна обмеженість вибору дозволяє більш-менш швидко прийти до компромісу. Якщо в даний момент нічого цікавого так і не знайдено, родина продовжує обирати серед програм, записаних на DVR. І тільки потім (якщо програма все ще не обрана) пошук триває у відео за запитом.

Насправді глядачі помилково оцінюють або просто не усвідомлюють власні звички і поведінку. У ході досліджень глядачі практично завжди недооцінюють час свого перегляду телевізора і значно перебільшують час перегляду відео (у будь-яких формах). Так, 27-річний глядач заявив, що 90% його перегляду припадає на відеозапис, хоча насправді 69% всього часу перегляду він приділяв саме ТБ-трансляціям. Як виявилося, відповідаючи на запитання анкети, він описував свою поведінку під час телеперегляду на самоті, тоді як насправді більшу частину часу дивився програми спільно з іншими людьми.

Незважаючи на нові технічні можливості, люди як і раніше проводять перед "ящиком" більше часу, ніж приділяють його Інтернету, мобільним телефонам, відео та ін. Насправді сьогодні ТБ - це єдиний засіб дійсно масової інформації.

Більшість спроб удосконалити способи подачі ТБ-контенту (Інтернет, мобільні телефони, різноманітні декодери) до цих пір залишаються неприбутковими саме тому, що дослідники поставили на чільне місце індивідуальний підхід до споживача і проігнорували соціальну природу телебачення, яке так і залишилося популярною формою спільного проведення часу глядачів.