14 жовтня 2010 року відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Національної телевізійної премії „Телетріумф-2010”, засновниками якої є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення й Асоціація „Індустріальний телевізійний комітет”.

Щороку „Телетріумф” набуває інших вимірів, змінюються умови конкурсу, номінації, принципи оцінювання творчих робіт конкурсантів та підходи до урочистого відзначення переможців.

Які враження від цьогорічного вшанування лауреатів „Телетріумфу” та якою має бути ця телевізійна премія в майбутньому, розповіли члени Національної ради, відповідаючи на запитання журналістів.

 Володимир Манжосов, голова Національної ради:

„Головне, що ювілейна церемонія „Телетріумф” відбулася, оскільки довгий час її проведення було під питанням. Цього року ми побачили дещо незвичний формат, що було пов’язано з умовами телевізійної трансляції.

На цьому „Телетріумфі” ми збільшили кількість номінацій майже вдвічі. Нагороди змогли отримати майже всі достойні телевізійники всіх сегментів телевізійного ринку.

Національна рада разом з Індустріальним телевізійним комітетом ще не обговорювала підсумків проведення „Телетріумфу-2010”. Трохи згодом потрібно  буде говорити про наступний „Телетріумф”, про те, в якій він пройде формі, що необхідно змінити чи удосконалити.

Хочу відзначити, що на моїй пам’яті це перший „Телетріумф”, коли не було жодних претензій до підрахунку голосів експертів і визначення переможців у номінаціях. Також не було зауважень із боку глядачів, індустрії, засобів масової інформації – всіх, хто мав нагоду спостерігати за цим процесом”.

Лариса Мудрак, заступник голови Національної ради, співголова Оргкомітету премії:

„10-та ювілейна премія, це як лакмус стану розвитку індустрії. Добре, що спробували відзначити, шляхом достатньо широкої кількості номінацій, якнайбільше учасників телевізійного процесу.

Серйозних змін цього року зазнали як експертна рада, так і сама церемонія нагородження. Зміни для „Телетріумфу” необхідні, тому що змінюється саме телебачення, і змінюються люди, які його роблять. Однак, що б не відбувалося, для професіоналів будуть завжди залишатися найважливішими професійні нагороди.

На майбутнє, визначаючи кращих, „Телетріумф” має підштовхувати до створення мудрого, інтелектуального і цікавого телебачення, якого варта Україна”.

Микола Фартушний, член Національної ради:

„Моє особисте враження, що премія має бути. Це такий потужний стимул телерадіокомпаніям розвиватися, особистостям цих компаній, тому що суспільне визнання не тільки в рейтингах, а й у таких заходах.

Однак скільки років ця премія існує, ми не можемо знайти якогось єдиного напрямку її розвитку, щоб нас не кидало з боку в бік. Цього року в нас різко збільшилася кількість номінацій і зменшилася кількість експертів. Я не готовий коментувати кількість експертів, оскільки їх може бути більше, може бути менше. Головне, щоб це були люди шановані у своїй галузі, які мають власну думку, і з думкою яких рахується суспільство. Гадаю, що в цьому розумінні баланс був дотриманий, оскільки люди, які брали участь у голосуванні, відповідають тим критеріям, які я вже назвав.

Стосовно кількості номінацій, тут не може бути однієї думки, оскільки якщо підходити з точки зору схожості нашої премії з „Теффі”, „Нікою”, „Оскаром”, то в росіян приблизно така ж кількість номінацій. Навіть на деяких сайтах уже проводився аналіз, зіставлення.

З другого боку, якщо говорити про технологічність трансляції цього заходу, то ми бачимо, що перевантаження кількістю номінацій зробило цьогорічну трансляцію дуже динамічною, але поверховою щодо вшанування номінантів. Номінантів ми взагалі не побачили у фінальній церемонії, лише переможців. На мій погляд, це є не дуже добре, оскільки заохочувати ми маємо не тільки перших осіб, а й усіх учасників, особливо номінантів. Адже якщо проаналізувати результати голосування, різниця може бути в один-два голоси. Люди мають відчувати, що вони дихають у спину переможцям, і викликати їх на сцену було б дуже правильно. Але зрозуміло, що сорок з гаком номінацій, це розтяглося б, мабуть, на півдоби.

Хочеться подякувати організаторам, „Новому каналу”, який зумів знайти такий сценарний хід, який дозволив зробити церемонію і динамічною, і видовищною, і телевізійно привабливою.

Проте виникає запитання, що ми ставимо наперед: телевізійну якість урочистої церемонії чи саму церемонію як вшанування осіб, що посіли призові місця, які, безперечно, є в авангарді розвитку нашої галузі. Мені здається, що друга складова важливіша. Є над чим думати.

Якщо підбивати підсумки, то я хотів би зазначити, що порівняно з попередніми роками премія, хоч і з великими труднощами, балансуючи місцями на грані зриву, але зробила крок вперед. І ми здобули той досвід, який маємо оцінити, узагальнити, і з певними висновками вийти на наступний рік”.